У недалекому майбутньому за допомогою технології блокчейн (розподілених баз даних) можна буде реалізовувати найсміливіші мрії, наприклад, проводити вибори в Інтернеті, які неможливо буде фальсифікувати.
Як це працює?
Вибори з використанням блокчейну схожі на звичайну операцію з криптовалютою. Уявіть, що виборчі комісії створюють цифрові “гаманці” для кожного кандидата, а у виборця буде один електронний жетон, який він зможе віддати комусь з претендентів. Жетони зберігатимуться на спеціальних рахунках кандидатів.
Громадяни голосують анонімно через свій віртуальний аватар, відправляючи свою “монету” в гаманець вибраного ними кандидата. Блокчейн фіксує і підтверджує транзакцію. Переможець визначається за кількістю жетонів у гаманці, для цього достатньо перевірити рахунки після закінчення виборів. Оскільки блокчейн є публічною технологією, кожен виборець може відстежити частку свого голосу. А для того, щоб члени виборчкому не могли деанонімізувати виборців, учені пропонують розподіляти жетони за допомогою сліпого підпису. Так описують процес голосування автори книги “Технологія блокчейн” Дон і Алекс Тапскотт.

Можливість перевірки
Деякі фахівці намагалися вирішити проблему чесних виборів і довіри до них, використовуючи систему голосування з можливістю перевірки й відстеження виборцем. Як правило, при такому голосуванні особі видають криптографічно завірену паперову версію бюлетеню, однак голоси все ж підраховує комп’ютер.
У 2015 році вчені з Афінського національного університету створили програму DEMOS – нову систему електронного голосування з можливістю перевірки виборцем. У ній використовується розподілений публічний реєстр, схожий на блокчейн, який створює цифрову корзину для бюлетенів. Система DEMOS також може відстежувати організаторів виборів, які намагаються спотворити результати волевиявлення. Віддавши свої голоси, виборці отримують набори чисел, які дозволяють їм упевнитися в тому, що їхній голос був відданий тому кандидатові, за кого вони голосували, зафіксований та врахований в той самий момент, коли вони його віддали.
Хоча виборці й не зможуть перевірити початкові установки системи, зовнішня третя сторона підтвердить результати виборів. У системі голосування DEMOS виборці отримують два набори випадкових чисел або ключів: перший вказує на самого виборця, другий – на обраного кандидата. Відданий голос надходить на велику кількість серверів. Результати публікуються на загальній дошці оголошень на якій міститься вся інформація, що стосується виборів.
Австралійська організація Neutral Voting Bloc вже використовує голосування на технології блокчейн. Засновник організації Мекс Кей описує програму NVB як “політичний додаток”, за допомогою якого зацікавлені громадяни можуть зареєструвати свою думку щодо різних питань політики, “голосуючи” за допомогою блокчейну. Згодом урядовці вирішують певні проблеми, керуючись думкою громадян.
Захист виборців
У країнах з недемократичними режимами правління залякування виборців може досягти великих масштабів. Зокрема у Зімбабве опозиційна партія, що виступала проти Роберта Мугабе, відмовилась від участі у виборах після того, як бойовики, що підтримують Мугабе, почали їй погрожувати.
А от під час президентських виборів в Індонезії у липні 2014 року анонімна група з 700 хакерів створила ініціативу “Захисти голос”. Організація прагнула розмістити результати виборів у Інтернеті, щоб індонезійці могли перевірити і підтвердити результати голосування з кожного виборчого пункту. У такий спосіб активісти змогли реалізувати принципи децентралізації, транспарентності, анонімності, захистити голосування від шкідливих кібератак та забезпечити проведення чесніших виборів.
Перевагами голосування за допомогою технології блокчейн є можливість волевиявлення за допомогою будь-якого ґаджета. Часом громадяни через свою трудову діяльність, необхідність піклуватися про дитину чи виконувати родинні зобов’язання не можуть активно вирішувати громадські проблеми. Також при практиці віддаленого голосування не потрібно збирати всіх зацікавлених осіб у визначеному місці і в певний час для ухвалення рішень з повсякденних питань. До того ж виборці зможуть порівняти рішення, прийняті різними органами або юрисдикціями, або зіставити їх з результатами минулих місцевих голосувань. Усі деталі суспільного процесу самовизначення можуть бути доступні всім бажаючим. Кожен учасник може перевірити як власний голос, так і впевнитися в точності обліку голосів інших учасників.
У 2016 році аналітик одного з мозкових центрів Європарламенту Філіп Буше написав аналітичну записку про переваги впровадження технології блокчейн у виборчий процес європейських країн. На його думку, така модернізація виборів передасть контроль за голосуванням від “центральних акторів” до “суспільного консенсусу, забезпеченого технологіями”[1].
Підводні камені
Електронне голосування вже починають використовувати на виборах і референдумах. Теоретично цей крок повинен збільшити явку виборців: проголосувати можна з будинку в будь-який слушний час, витративши лічені хвилини. Однак така система не є цілком небезпечною, вона може стати об’єктом хакерських атак. Основним мінусом блокчейн-технології є її недостатня надійність, складність протоколів електронного голосування, комп’ютерні помилки і хакерські атаки. Підтвердились ці недоліки на виборах у Казахстані (2011 р.) і Нідерландах (2008 р., 2017 р.), де після проблем з блокчейн-голосуванням виборчі комісії повернулись до паперової практики. А в 2017 році Верховний суд Кенії анулював результати президентських виборів, проведених за допомогою технології блокчейн. На них переміг діючий президент Ухуру Кеніятта, але його суперник, кандидат від опозиції Рейла Одінга заявив, що база даних виборчої комісії піддалася хакерській атаці, і результати голосування могли бути сфальшовані. В результаті у Кенії відбулись повторні вибори.
Отже, сьогодні голосування з використанням технології блокчейн на державному рівні ще не стало популярним, однак його вже використовують під час внутріпартійних виборів, на етапі праймеріз в США, Данії та Австралії, в бізнесі як волевиявлення акціонерів компанії. Тому згодом голосування на блокчейні зможуть ефективно використовувати вузькі та спеціалізовані об’єднання.
[1] Philip Boucher. What if blockchain technology revolutionised voting?