By 
У статті “Пенсійна реформа: новації та виклики” від 8 листопада 2017 року Леонід Чупрій пише про позитивну тенденцію реформування пенсійного бізнесу в Україні. Автор констатує зpocтaння мiнiмaльнoї пeнciї: “Восени в Укpaїнi змiнивcя мiнiмaльний poзмip пeнciї. Iндeкcaцiю провели поза рамками пенсійної реформи. Мiнiмaльну пeнciю підвищили нa 60 гpивeнь – з 1312 дo 1372 гpн, a згодом іще нa 140 гpн – дo 1452 гpн. З 2018 poку саме такі пeнciї отримуватимуть жiнки з 25-річним cтaжем та чoлoвiки з 30-річним”.
Попри весь позитив пенсійного реформування, варто зробити деякі розрахунки відповідно до офіційної статистики, аби бути й надалі позитивістом. Мінімальна пенсія у 2005 році становила 332 гривні, один долар тоді коштував 5,3 гривні. Отже, у 2005 році мінімальна пенсія була приблизно 63 долари. Цьогоріч після підвищення пенсіонери отримують аж … 51,3 долара. Різниця в “поліпшенні” становить приблизно 12 доларів.
Для порівняння, у Польщі середня пенсія становить 460 доларів. На заслужений відпочинок поляки йдуть в 65 років (жінки в 60). З березня 2017 року мінімальна пенсія в Польщі становить 1 тисячу злотих (365 доларів).
А ось вам божевільна ідея: може нам відмовитися від державних пенсій і перейти до самостійного забезпечення старості? Тим паче, що не кожен середньостатистичний житель України доживає до пенсійного віку. Чому б гроші, які ми віддаємо до Пенсійного фонду, не вкладати у будь-який банк під річний відсоток з певними гарантіями від держави? Сума коштів, відрахованих у Пенсійний фонд за 30 років, є величезною, не кажучи про гроші, що йдуть на адміністрування центрального апарату Пенсійного фонду та його численних відділень по Україні. А це все наші гроші. Це ж, напевно, так демократично і … ефективно для тих, хто працює.
|
Більше про пенсійну реформу читайте у публікації: |
