Присмерки “національного заповідника”

А народ не йде. Народ знаходить цікавіші арени й свіжіші танці. Й коли прибігають політтехнологи, серед білого дня викопують тотемний стовп й перетягують його на свиноферму, народ лише чухає потилицю й питає, чи то лише на час виборів, чи назавжди. Не дочекавшись відповіді, народ йде до кас отримувати монетизовану субсидію.

Кві 05, 2019
307
1
0
Admin
Обговорення

Нестерпна вимога героїзму

Адже та героїчна тема самовідновлювана та самопідтримувана. Герої та мученики (в лапках й без лапок) актуалізують страждання (свої та інших), які згодом накладаються на суспільні травми, поглиблюють та роз’ятрюють прописані у підручниках історичні рани. У свідомості нових поколінь вибудовується делегований ланцюг насильницької необхідності. Героїзм у тому ланцюзі виступає ідеальною відповіддю на несправедливість і завдані страждання. У підсумку суспільство прагне героїв, як наркоман ширки.

Бер 27, 2019
290
0
0
Admin
Обговорення

Дерусифікація: Архип Куїнджі

У 1878 р. роботи Архипа Куїнджі були представлені на Всесвітній художній виставці в Парижі. Критики захоплювалися картинами живописця, вказуючи на їхню національну самобутність і оригінальність. Наприклад, журналіст Поль Манц писав у газеті “Temps”: “Справжню цікавість викликають декілька пейзажів, особливо п. Куїнджі. Жодного сліду зарубіжного впливу чи, принаймні, якихось ознак запозичення: “Місячна ніч в Україні

Нігілізм інтелігенції як духовна стагнація російського суспільства

Про духовну стагнацію російської інтелігенції в автобіографічній поемі “Роса помаранчевого часу” пише поет Ігор Северянин. Автор називає Росію “безбожною та священною країною”, “повзучою та крилатою”. Така дихотомія притаманна багатьом російським письменникам із кризою особистості. І саме ця внутрішня криза є причиною російської агресії проти багатьох держав світу.

Дерусифікація: Антон Чехов

А. Чехов описував Україну в оповіданнях “Степ”, “Щастя”, “Печеніг”, “У рідному кутку”, “На шляху”, “Наречена”, “Людина у футлярі”; прототипом головної героїні у п’єсі “Чайка” та повісті “Вогні” була актриса Марія Заньковецька.

Дерусифікація: Михайло Булгаков

У ті часи таких “інтелігентів”було багато, та й сьогодні залишилося чимало: колишні кияни, фантасти Марина й Сергій Дяченки, продюсер Олександр Роднянський та інші “діячі”“п’ятої колони”, що намагались у різний спосіб популяризувати українофобство М. Булгакова.Нині ж письменник є уособленням зруйнованого більшовиками “старого світу”, котрий ненавидів і зневажав Україну та її право на існування.

Дерусифікація: Михайло Кутузов

Щоби дисциплінувати підлеглих, М. Кутузов запровадив суворий поліційний нагляд за ними. Заради “слави російського народу” наражав солдатів на голод і холод, а свої задуми прикривав “військовою хитрістю й таємницею”.

Алегорія Куликовської битви

Чому Дмитро Донський не долучився до коаліції прозахідних князів і не виступив разом із ними проти хана Тохтамиша? Чому напередодні Куликовської битви київський митрополит Кипріан піддав анафемі і відлучив московського князя від церкви[4]? Очевидно, підстави на це були, однак у 1988 році за рішенням Московського патріархату Донського канонізували.

Січеславська чи Дніпровська?

Отже, навіть із погляду державної плинності та спадкоємності назва Січеслав (Січеславщина) не є “вигаданою”. Ба більше, оскільки це козацький край, перейменування є важливим і для посилення загальнонаціональної та усвідомлення місцевої ідентичності; воно є політично, історично та морально обумовленим.

Дещо про псевдоцитати з Лєніна і Троцького на честь гетьмана Скоропадського

Тож, не робімо ведмежої послуги такими “крилатими цитатами” ні П. Скоропадському, ані будь-яким іншим фігурантам чи то українського, чи то світового минулого.

РозДуми