“Альтернативна” історія

Паризька конференція: кордони України і принципи Вілсона

Перша світова війна поклала край глобалізаційній системі. Однак після її завершення з’явилось значно більше національних рухів, ніж було до бойових дій. Оскільки війна закінчилась розпадом кількох імперій – Російської, Османської та Австро-Угорської, різні національні рухи, які постали на їхніх уламках, Продовжити Читання…

Читати далі…

Європа знову занепокоєна!?

У Великій Британії вкотре відбувся безкарний замах на вбивство. У неділю, 4 березня, екс-полковника Головного розвідувального управління РФ 66-річного Сергія Скрипаля та його 33-річну доньку Юлію знайшли непритомними на лавці у південному англійському місті Солсбері. Обох, як зазначають ЗМІ, ймовірно, отруїли невідомою речовиною. Розвідка МІ5 вважає отруєння колишнього російського шпигуна та його доньки спробою вбивства, та пов’язує цей випадок з Росією.

Читати далі…

Декомунізація “по-українськи”

Що ми знаємо про Льва Троцького, яке місце він займає у світовій, українській історії? “Найзапекліший ворог ленінізму”, “контрреволюціонер”, “опозиціонер”, “революційний діяч”.  Останнім часом до цього переліку неабияких чеснот вкралася ще одна – українофільство. Здебільшого таке бачення пов’язується з раннім періодом майбутнього “буревісника”, коли він розмовляв зі своїми однолітками україно-російським суржиком, навчався в Одеському реальному училищі та перекладав українською байки Крилова. Троцький повернувся до таких настроїв ще раз – у період політичного забуття (еміграція в Мексику), коли написав кілька праць щодо “самостійності України”.

Читати далі…

Чому Кох так довго жив?

Українців постійно закликають бути толерантними. Внутрішні лідери держави і їхні закордонні покровителі звідусіль виступають під гаслами “лібералізму”, “демократії” і односторонньої терпимості українців до явищ, які не варто ні прощати, ні забувати. Одним з таких страшних злочинів є і геноцид українців під керівництвом райхскомісара Еріха Коха.

Читати далі…

Український націоналізм: буржуазний чи селянський?

Нарешті, коли з попередніх матеріалів з’ясували, хто такі “фашисти” та “нацисти”, і як співвідносяться “гітлеризм” і “сталінізм”, варто повернутися до “найманців фашизму”, тобто “українських буржуазних націоналістів”, що “відігравали роль слухняного знаряддя світової реакції, виконували найогиднішу роботу в підривному механізмі імперіалістичних пропагандистських, шпигунсько-диверсійних та інших спеціальних служб. Однак чи не з найбільшою виразністю ця роль проявилась в мерзенному прислужництві націоналістів міжнародному фашизму, й, насамперед, гітлерівському нацизму”

Читати далі…

Нацизм

Нацизм (націонал-соціалізм) – офіційна політична ідеологія Третього рейху. В основі нацизму – ідея про “панівну”, “вищу” над “неповноцінними” народами націю (доктрина “надлюдини” і “недолюдини”).
Націонал-соціалізм має багато спільного із фашизмом, і зазвичай класифікується як один із його різновидів. Однак якщо фашизм використовується для позначення широкого спектру політичних рухів, то націонал-соціалізмом називають лише ідеологію нацистської партії і Третього рейху.

Читати далі…

Фашизм

Українські політологи та пропагандисти останнім часом дуже занепокоєні зміною громадської думки росіян щодо українців. Однак під “громадською думкою” слід розуміти неприховану ворожість колишніх “братів”, аж нітрохи не обтяжених очевидними речами: війною на сході України, брутальною анексією Криму, підміною понять “визвольна боротьба” на “громадянська війна”.

Читати далі…

Слабкість злуки: “заграниця” не допомогла

Улітку 1919 року, коли денікінці наступали на Україну, генерал УГА Антін Кравс надіслав запит щодо подальших дій в штаб Симона Петлюри. У відповідь генерал отримав телеграму: “На випадок зустрiчi з частинами армiй Денiкiна належить … безумовно не вдаватися в ворожу акцію; пропонувати військам Денікіна, щоб вони не займали тих місцевостей, які вже в наших руках; пропонувати їм звільнити район нашого походу, щоб не спиняти нашого руху…”[1]. У цьому наказі – головна причина початку трагедій Галицької армії.

Читати далі…

Слабкість злуки: непевна еліта

У Москві через кілька днів після початку Першої світової війни в журналі “Украинская жизнь”, який редагував Симон Петлюра, за його ж підписом з’явилася декларація з висловленням цілковитої підтримки російському уряду. Тобто мова йшла про те, що українці готові віддати життя за чужі імперські інтереси. Київська газета “Рада” також закликала українців боронити Російську державу.

Читати далі…

Слабкість злуки: передумови і наслідки

У 2019 році Україна святкуватиме сторіччя проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР, об’єднання двох гілок одного народу, що впродовж століть жили у різних імперіях, цивілізаційних вимірах та орієнтаціях. Ювілейний День соборності безумовно стане для українців ще однією нагодою продемонструвати свою консолідованість навколо ідеї єдності держави, патріотизму та гордості за героїчне минуле й сьогодення народу. Однак про втрачені можливості, безвідповідальність та слабкість нашої країни усі, як завжди, мовчатимуть.

Читати далі…

Translate