“Альтернативна” історія

Слабкість злуки: непевна еліта

У Москві через кілька днів після початку Першої світової війни в журналі “Украинская жизнь”, який редагував Симон Петлюра, за його ж підписом з’явилася декларація з висловленням цілковитої підтримки російському уряду. Тобто мова йшла про те, що українці готові віддати життя за чужі імперські інтереси. Київська газета “Рада” також закликала українців боронити Російську державу.

Читати далі…

Слабкість злуки: передумови і наслідки

У 2019 році Україна святкуватиме сторіччя проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР, об’єднання двох гілок одного народу, що впродовж століть жили у різних імперіях, цивілізаційних вимірах та орієнтаціях. Ювілейний День соборності безумовно стане для українців ще однією нагодою продемонструвати свою консолідованість навколо ідеї єдності держави, патріотизму та гордості за героїчне минуле й сьогодення народу. Однак про втрачені можливості, безвідповідальність та слабкість нашої країни усі, як завжди, мовчатимуть.

Читати далі…

Його там не було

Чимало наших сучасників й надалі намагаються заперечувати факти, свідчення очевидців і навіть дивом вцілілу кінохроніку цілеспрямованого винищення української нації. Однак нічим не підкріплені заяви про те, що Голодомору в Україні не було дисонують з визнанням голоду, який зачепив не лише нашу країну, а й Росію. Тим часом статистичні підрахунки жертв Голодомору зменшуються з кожним роком, і сьогодні варіюються від 7-10 млн осіб[1] до 3,943 млн[2].

Читати далі…

“Торгсин”: призабуті сторінки Голодомору (1932-1933 рр.)

Організація і здійснення Голодомору у 1932-1933 роках, окрім політичних цілей, пов’язаних з винищенням українців як нації, мала й економічні цілі, зокрема накопичення коштів для індустріалізації та завершення планів першої п’ятирічки. Тож Голодомор – не лише найбільший геноцид в історії людства, а й наймасштабніше, “найефективніше” пограбування, така собі “золота жила” і “золота лихоманка” по-комуністичному, де жертви самостійно несли московсько-імперським окупантам сімейні коштовності, лише аби вижити.

Читати далі…

Сибірські народи та ціна питання оборонних успіхів СРСР

Серед військових істориків, політологів та публіцистів досі тривають дискусії щодо ціни індустріальних і оборонних успіхів СРСР у другій половині 30-х років. Не оминула обговорень і тема таємного радянсько-німецького співробітництва у міжвоєнний період. А от про мобілізацію людських ресурсів на потреби армії і війни з історичних літописів відомо мало. Немає точного аналізу структури національного складу, артикуляції принципів територіального і кадрового формування збройних сил тощо.

Читати далі…

Реанімація минулої величі чужим коштом

На початку жовтня 2017 року під українським посольством в Будапешті представники угорських шовіністичних сил (партії “Йоббік” та “Фідеш”) провели акцію “Самовизначення для Закарпаття”. Реакцією Міністерства закордонних справ України на сепаратистський мітинг став умовно-тихий протест. У відповідь на обурення України угорська влада Продовжити Читання…

Читати далі…

Історичні прототипи. (Частина 2)

У 1991 році Україна мала третій за розміром ядерний арсенал світу. Однак після проголошення незалежності наша держава втратила атомну могутність разом з усіма тактичними зарядами. Українські науковці, що працювали у СРСР, здійснили значний вклад у розвиток авіа- та ракетобудування. Тепер світова спільнота вважає ці відкриття надбанням Росії. Але імена цих винахідників та конструкторів все ж залишились на сторінках української історії.

Читати далі…

Історичні прототипи. (Частина 1)

Коли Україна відмовлялася від статусу ядерної держави, то аргументами на користь, зокрема, були й такі, як неспроможність країни керувати стратегічними і тактичними ядерними арсеналами та іншими носіями. Напевно, люди, що ухвалювали такі доленосні рішення намагалися зняти з себе відповідальність, однак наслідки цього вироку щоразу про себе нагадують.

Читати далі…

Зоя… Присвячується 76-річниці смерті

Однією з сакральних постатей радянської військово-патріотичної пропаганди є Зоя Космодем’янська – комсомолка-диверсантка німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу. Та все ж образ цієї “жертви”, який й надалі експлуатують у пропагандистсько-виховній роботі, не такий вже й однозначний.

Читати далі…

Це все їхнє надбання!

Без України Росія все одно перемогла  б у т.зв. великій вітчизняній війні. Про це свого часу (2010 р.) заявляв циклічно-маятниковий прем’єр-міністр РФ  В.Путін. Дослівно:  “Мы все равно бы победили в войне[1]. Потому что мы – страна победителей”.  А ще через Продовжити Читання…

Читати далі…

Translate