Духовність і культура

Про раціон неандертальців розкаже ДНК

Вивчення давньої ДНК, що збереглася в зубному камені неандертальців з Бельгії й Іспанії, дозволило уточнити дані про спосіб життя вимерлих родичів Homo sapiens. У ДНК зубного каменя бельгійських неандертальців виявили ДНК носорога і дикої вівці. Іспанські неандертальці, мабуть, були схильні до вегетаріанства.

Читати далі…

Наука та релігія у процесі діалогу та інтеграції

Ставлення науковців до релігії особливо активно починає змінюватись наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст. У філософських виданнях підкреслюється, що у вік грандіозних науково-технічних відкриттів релігійні уявлення не тільки не зникають з історичної сцени, а знову відроджуються і поширюються, потреба суспільства в релігії посилюється. Створюється новий образ релігії. Тепер її називають «не прикрою витратою історії», а закономірним фактором практично-духовного освоєння світу, способом регуляції як соціальної діяльності, так і внутрішнього світу людини. І навіть для визначення смислу історії не обходяться без використання інструментарію релігійного пізнання.

Читати далі…

Вознесіння Господнє – наше обоження

Свято Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа християни всього світу відзначають на 40-й день після свята Воскресіння Господнього. Як правило це відбувається в четвер 6-го тижня, рахуючи з Дня Великодня. В 2017 році Вознесіння Господнє припадає на 25 травня.

Читати далі…

«Сталевий Майк» з вразливою душею

У космополітичному світі американського кінематографу, де чи не кожен його учасник матеріальне й особисте ставить понад духовним і громадським, є український феномен – кіноактори, які, здійнявшись на найвищі сходинки голлівудської драбини, зовсім не переймалися славою, рекламою й грошима. Не всі із них були акторами першого плану (як Іван Годяк (Джон Годяк), не кожен із них був нагороджений «Оскаром» (як Володимир Палагнюк (Джек Пеленс) і не всяк приятелював з Елвісом Преслі (як Микола Адамчук (Нік Адамс). Проте вони залишили помітний слід в історії світового кіно. Маркіяна Мазуркевича (Майка Мазуркі), про якого поведемо мову далі, режисери вважали «королем епізоду», а це чи не найважчі ролі, бо не загубитися на тлі головних персонажів – це також неабиякий талант.

Читати далі…

Еволюційні корені смертоносної агресії homo sapiens

Іспанські біологи реконструювали еволюційну історію летальної внутрішньовидової агресії у ссавців, зіставивши дані про причини смерті у 1024-х видів, що належать до 137 родин (80% всіх родин ссавців) зі структурою еволюційного дерева. Виявилося, що види частково успадковують свою агресивність від видів-предків. Це дозволяє передбачити для кожного виду очікуваний рівень насилля на основі його розташування на еволюційному дереві, а потім порівняти з емпірично встановленим.

Читати далі…

Василь Єрошенко – китайський письменник з України

Робота художника Цуне Накамуре “Портрет сліпого письменника Єро-сан” – візитна картка Національного музею сучасного мистецтва в Токіо. Єро-сан або Айрошенко в Японії, чи Айлосяньку в Китаї – саме так називали Василя Яковича Єрошенка. Хто ж він, всесвітньо відомий українець, про якого більше знають у Піднебесній, аніж на батьківщині?

Читати далі…

Митрополит Андрей: “По Бозі я найбільше любив свою матір”

Софія із Фредрів Шептицька, про яку Станіслав Тарновський сказав, що вона “була однією із найвищих і найшляхетніших постатей свого часу”, народилася 20 травня 1837 року у Львові й була наймолодшою дитиною в графській родині Софії та Олександра Фредро. Її батько – відомий польський письменник і драматург, іменем якого названо нині одну із львівських вулиць. У родині панував дух злагоди, доброзичливості та любові. Батьки подбали, щоб донька отримала блискучу на той час освіту. Крім польської, Софія вільно володіла німецькою, французькою й англійською мовами. Брала приватні уроки в найкращих львівських учителів музики, а також уроки гімнастики.

Читати далі…

“Серж із Києва. Українець до кінця”.

Сучасники називали його “богом танцю” та “добрим генієм балету XX століття”. Він жив і творив у Парижі і зробив для французького балету стільки, що його ім’я назавжди залишиться в історії світового мистецтва. Його малював великий Пікассо, а легендарний де Голль нагородив орденом Почесного легіону. Він очолював трупу Паризької Гранд-опери понад 30 років, здійснив близько 200 постановок, був президентом Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО та Французької академії балету, ректором Паризького інституту хореографії і професором Сорбони. Його звали Сергій Лифар, і усе життя він мріяв повернутись на батьківщину, в рідний Київ.

Читати далі…

Коротка історія інформаційних війн Московської держави проти української мови і культури

Поняття інформаційної війни для українців не є новим, воно має багатовікову історію. Слід зазначити, що Московська держава вела постійні інформаційні війни проти української культури, української мови, української книги.

Читати далі…

Українські місіонери в Піднебесній, або 300-річчя першої православної місії в Китаї

Китай упродовж сторіч залишався закритим для світу, відомості про цю загадкову країну часто були плутаними, суперечливими і далекими від реальності. Отож неабиякої поваги заслуговують справжні піонери китаєзнавства, серед яких і наші співвітчизники, представники українського духовенства, вихованці Київської духовної академії, очільники Продовжити Читання…

Читати далі…

Translate