Геоекономіка

Паралельна енергетика: сонячні станції

Кількість СЕС в Україні стрімко зростає. Якщо у 2015 році їх було 244, то наприкінці 2017 року – майже 2,5 тис. Потужність СЕС, введених в експлуатацію за перші три місяці 2018 року, становила 100 МВт – це стільки ж, як за половину 2017-го. Загальна потужність сонячних електростанцій в Україні становить 841 МВт. Уряд також планує звести СЕС у Чорнобильській зоні.

Читати далі…

ЩО НАМ ЗАЛИШАЄ 2018 РІК?

Незважаючи на зниження інфляції, ціна позик Уряду істотно зросла – як у національній валюті, так і у твердій. Але і за цими ставками не вдається позичати необхідні суми коштів. Та і строки турбують. Із позичених всередині грудня рекордних 19 млрд. грн. більше 80% позичено на максимальний строк до 105 днів, а майже 7 млрд. грн. валютних коштів – всього на 28 днів. 

Читати далі…

Паралельна енергетика: ГЕС

Українські ГЕС зведені в той самий час, тому також потребують модернізації. Обладнання малих станцій здебільшого експлуатується понад 60 років, основне гідроагрегатне, гідротехнічне та електросилове устаткування цілком чи суттєво спрацьоване й потребує повної заміни.

Читати далі…

Енергетична безпека Європи. А Європа – це хто?

Частина європейських політиків також не приховує свого занепокоєння ситуацією. Так, екс-прем’єр-міністр Італії Романо Проді на ІІІ Форумі в Монако у 2018 році висловив стурбованість щодо майбутнього постачання газу через “Північний потік-2”Європою, зокрема щодо цін на пальне та ймовірних умов контрактів

Читати далі…

Паралельна енергетика: вітряки

Якщо наші предки могли встановити тисячі рентабельних вітряків, то чому ми не здатні створити паралельну лінію вироблення електроенергії бодай на рівні об’єднаних громад? Цілком імовірно, що із вичерпанням нафти, газу, вугілля та торфу “паралель” стане “альтернативою” для виробництва електроенергії монополістами ТЕС та АЕС.

Читати далі…

Чи ж буде блискавичним SWIFT?

Чи готова Москва до таких санкцій? І так, і ні! Ще в 2014 році, відчуваючи наслідки від своєї агресії щодо України, Росія почала створювати свій аналог SWIFT – систему передачі фінансових повідомлень (СПФП). Та щось пішло не так. На початку 2018 р. до СПФП було підключено лише 400 установ, із яких 60 – регіональні відділення “Сбербанку”. Зрозуміло, що СПФП не має виходу на жоден зарубіжний банк, вже не кажучи про можливість обслуговування вночі та на вихідних.

Читати далі…

Енергоощадність як можливість неможливого

Сьогодні конкурентоздатність української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках падає, економічні інструменти для стимулювання реалізації енергозберігаючих проектів використовуються недостатньо ефективно, та й лізингових схем, грантів і субсидій для їхнього фінансування майже немає.

Читати далі…

«ОКРЕМИЙ ТРЕНД» У БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ

Буквально 27 листопада 2018 року Національний банк України відніс “ВТБ Банк” до категорії неплатоспроможних, що означає банкрутство. Як зазначила  прес-служба НБУ, «у зв’язку зі зниженням обсягу ліквідності “ВТБ Банк” та подальшим погіршенням його фінансового стану впродовж останнього місяця Нацбанк 13 листопада відніс установу до категорії проблемних».

Читати далі…

Геоенергетична стратегія України: реальність впровадження

Україна зіштовхнулася із стратегічною проблемою – надлишком електроенергії. Оскільки неможливо зупинити її виробництво на атомних електростанціях, країні потрібна індустріалізація з новими параметрами і вимогами до промисловості.

Читати далі…

Енергетичний імператив у системі державних пріоритетів і національних цінностей

Перша в історії світової газової промисловості міждержавна передача палива відбулась у березні 1945 року між Україною та Польщею. Трест “Укргаз” почав експорт з родовищ Львівщини через газопровід Опари–Самбір–Перемишль–Стальова Воля. Газогін був побудований під час німецької окупації і реконструйований силами “Укргазу” впродовж 1944-1945 років.

Читати далі…

Translate