Геоекономіка

Економічний розвиток України – фундамент підвищення стандартів та ціннісних орієнтирів суспільства

Сьогодні в умовах економічної кризи, коли стан фінансової та соціальної безпеки населення погіршується, особливо гостро постає проблема забезпечення належного рівня життя громадян. Політика національної безпеки повинна подолати диспропорції у соціальній та економічних сферах: створити умови для зростання народжуваності, скорочення смертності, обмеження переїзду громадян за кордон і повернення трудових мігрантів; знизити рівень соціального та майнового розшарування населення, здійснити пенсійну реформу, наблизити системи соціальних гарантій до принципів і норм країн ЄС та підвищити їхню ефективність для вразливих категорій населення. Одним із чинників національної безпеки є економіка держави.

Читати далі…

Інтеркультуралізм і сталий розвиток

В умовах перманентних системних криз, що стають все глобальнішими, створення національних держав – справа часу і засобів. За словами українського вченого Ігоря Каганця, “у кризових умовах виживають життєздатні, консолідовані, природні утворення – національні держави, точніше, держави з міцним етнічним ядром, “непрозорими” кордонами і твердою міграційною політикою”.

Читати далі…

“Детінізація” економіки України: боротьба з легалізацією

Міжнародний досвід боротьби із проявами “тіньової” економіки має вагоме значення для української практики “детінізації” “чорних” прибутків. Активізація тіньових процесів в Україні вимагає невідкладного виконання рекомендацій Міжнародної комісії з боротьби з легалізацією злочинних доходів.

Читати далі…

“Детінізація” економіки України: спроби системності

Сьогодні проблема “тіньової” економіки набула світового значення. Глобалізація та уніфікація національного господарства є визначальними факторами розвитку економіки. Вони відкривають великі можливості в розширенні обміну товарами, послугами, інформацією, технологіями та капіталом, однак й несуть в собі суттєві загрози. Глобалізація світових господарських зв’язків підвищує уразливість міжнародної фінансової системи, що дає змогу злочинцям у різних державах легалізувати незаконні доходи і фінансувати тероризм. Тому сьогодні “тіньову” економіку потрібно розглядати як транснаціональну.

Читати далі…

“Тіньова” економіка: сприйняття державою і громадою

Як показує світовий досвід, під час кризи “чорна” економіка розширюється, а це загрожує фінансовій безпеці країни. Тому сьогодні важливим є визначення рівня “тінізації” економіки для об’єктивної оцінки небезпек соціально-економічного розвитку країни.

Читати далі…

“Тіньова” економіка. Вступ до проблеми

Що більше економіка переходить у “тінь”, та що глибше укорінюється, то помітнішими стають економічні диспропорції та знижується ефективність державної політики. Вона також спричиняє низку ризиків, як от незаконна торгівля, організована злочинність та корупція. Тому необхідно розробити механізми практичної “детінізації” економіки в умовах глобалізації.

Читати далі…

Мальтус і “золотий мільярд”

 “Золотий мільярд”[1] – термін, що позначає населення розвинутих країн з високим рівнем життя в умовах обмеженості ресурсів; це сумарна чисельність громадян США, Канади, Австралії, Західної Європи, Нової Зеландії, Японії та Ізраїлю на початку третього тисячоліття. У 2018 році на ці країни припадало приблизно 13% населення Землі і 50% світового ВВП. Теорія “Золотого мільярда” – сучасне європоцентристське вчення “обраного народу”, якому протистоїть решта людства, що обслуговує інтереси транснаціонального капіталу.

Читати далі…

“Гарячі гроші” та Україна. Декілька слів про дефолт

Пригадуєте сцену з п’єси Михайла Старицького “За двома зайцями”, де у натовпі тривожним голосом лунає: “Банкрут!”, а у відповідь Свирид Голохвастов зневажливо говорить: “Ну то й що?!” Та насправді, коли підприємця, навіть дрібного, оголошували банкрутом, тобто нездатним здійснювати підприємницьку діяльність, за це можна було навіть сісти за ґрати. Нині ж це повсякденна практика, коли з прагматичних міркувань закриваються сотні підприємств. А як же бути із дефолтом? Чи це слово так само лякає державців, як банкрутство підприємців?

Читати далі…

Світовий економічний порядок і Україна

Світовий економічний порядок – стійке словосполучення, що позначає різноманітні явища (після Першої та Другої світової війни, у період перебудови і краху соціалістичного блоку та розвалу СРСР, у сучасних умовах), коли економічні кризи спричиняють глобальні зміни: скорочення придатних для виробництва та проживання територій, руйнування інфраструктури, нестача харчів тощо.

Читати далі…

Українська модель приватизації: ефективність та ризики

Сьогодні, як і раніше, провладний істеблішмент культивує власні цінності: матеріальний добробут, правовий та політичний стан. І не останню роль тут відіграє приватизація, яка в процесі роздержавлення стала системоформуючим фактором держави та одним з аргументів, які засвідчують неоколоніальний розвиток української економіки.

Читати далі…

Translate