Геоекономіка

“Гарячі гроші” та Україна. Декілька слів про дефолт

Пригадуєте сцену з п’єси Михайла Старицького “За двома зайцями”, де у натовпі тривожним голосом лунає: “Банкрут!”, а у відповідь Свирид Голохвастов зневажливо говорить: “Ну то й що?!” Та насправді, коли підприємця, навіть дрібного, оголошували банкрутом, тобто нездатним здійснювати підприємницьку діяльність, за це можна було навіть сісти за ґрати. Нині ж це повсякденна практика, коли з прагматичних міркувань закриваються сотні підприємств. А як же бути із дефолтом? Чи це слово так само лякає державців, як банкрутство підприємців?

Читати далі…

Світовий економічний порядок і Україна

Світовий економічний порядок – стійке словосполучення, що позначає різноманітні явища (після Першої та Другої світової війни, у період перебудови і краху соціалістичного блоку та розвалу СРСР, у сучасних умовах), коли економічні кризи спричиняють глобальні зміни: скорочення придатних для виробництва та проживання територій, руйнування інфраструктури, нестача харчів тощо.

Читати далі…

Українська модель приватизації: ефективність та ризики

Сьогодні, як і раніше, провладний істеблішмент культивує власні цінності: матеріальний добробут, правовий та політичний стан. І не останню роль тут відіграє приватизація, яка в процесі роздержавлення стала системоформуючим фактором держави та одним з аргументів, які засвідчують неоколоніальний розвиток української економіки.

Читати далі…

Геоекономічні полюси

Кожна країна сьогодні агресивно бореться за життєвий простір, і не лише за певне його географічне втілення, а за реальну сукупність ресурсів: інтелектуальних, інвестиційних, фінансових, природних, людських, трудових тощо.

Читати далі…

Національна ідея і економіка

У сучасних умовах виживання нації і держави на побутовому рівні все більше простежується тенденція до реанімації і збереження національних цінностей, що властиві для традиційного суспільства: солідарність, єдність та згуртованість. Саме вони входять у поняття національної ідеї, яка визначає успіх у глобальній конкуренції, змагальності, війні.

Читати далі…

Транзит і бідність

У 2017 році Президент України Петро Порошенко надав українське громадянство 969 особам та припинив його для 5168 осіб. Очевидно, що більше 5 тисяч наших колишніх співвітчизників, які свої статки, як і освіту, здобули в Україні, подалися в інші краї у пошуках кращої долі. Тож такий баланс цілком не на нашу користь.

Читати далі…

Вплив демократії на економічне зростання

Економічне зростання є невід’ємною частиною розвитку країни. Воно означає поступові якісні і структурні позитивні зміни економіки, продуктивних сил, факторів розвитку освіти, науки, культури, рівня і якості життя населення, людського капіталу. На економічне зростання впливають об’єктивні (безпосередні) і суб’єктивні чинники. До Продовжити Читання…

Читати далі…

Геоекономічна експансія

Сьогодні разом з геофінансовою, геокредитною та геоінвестиційною очевидною є і геотоварна (газова) експансія України Росією. Впродовж усіх років незалежності транспортування енергетичних ресурсів і військовий потенціал були найважливішими джерелами геоекономічного і геополітичного впливу Росії на Україну.

Читати далі…

Геоекономічна архітектура світу

Розвиток інформаційних технологій значно послабив роль географічного чинника у міжнародних відносинах. Нова географія обумовлена,  насамперед,   процесами глобалізації і появою нових транснаціональних “гравців” у геоекономічному просторі. Це викликало потребу в регіоналізації і створенні нових конструкцій “великих просторів”.

Читати далі…

“Плутономіка” чи “нова економіка”?

Сучасний етап формування економічного мислення і середовища у світі є періодом становлення нової економіки. Для нього характерне поєднання максимальної невизначеності майбутніх станів і високої динаміки розвитку, а також одночасного оновлення або знищення старих структур і формування нових.

Читати далі…

Translate