Геостратегія

Гeoпoлiтичнi вектори Укpaїни в умовах cучacних викликів

Cьoгoднi найбільш актуальними для України є три зoвнiшньoпoлiтичнi вeктopи: євpaзiйcький (Pociя, кpaїни CНД), євpoатлантичний (Пoльщa, Зaхiднa Eвpoпa, CШA) тa пiвдeннo-cхiдний (Бaлкaни, Туpeччинa, кpaїни Cхoду). Навколо цих нaпpямів утворюються вiдпoвiднi пapaдигми зoвнiшньoпoлiтичнoгo миcлeння.

Читати далі…

Місце України в стратегічних концептах Збігнєва Бжезінського

Збігнєв Бжезінський – американський політолог, один із архітекторів євразійської геостратегії США. За офіційною біографією, народився у Варшаві, Польща, в 1928 році в родині дипломата, консула уряду Пілсудського в Україні Тадеуша Бжезінського. За іншою версією – в Харкові[1], за місцем тодішньої служби батька і мешкання родини. Сам З. Бжезінський в одному інтерв’ю сказав наступне: “Я народився у Польщі, а родина батька походить із Жовкви, на Львівщині. Мій батько народився в Перемишлі і я є Почесним громадянином Перемишля. Тому для мене велике значення мало відвідання Львова з приводу присвоєння звання Почесного громадянина міста Львова”.

Читати далі…

“Турецький потік”

У статті “Московська інтеграція Європи” від 5 лютого 2018 йшлось про “Північний потік-2” – спільний російсько-європейський проект, що мав би стати фундаментом енергетичної безпеки для одних країн, створюючи прецедент стихійного лиха для інших. У продовження піднятої проблеми розглянемо протилежний за географічними координатами вектор спрямування інтеграційних зусиль Кремля – південний.

Читати далі…

Стратегія-2020: добрі наміри і реальність

Стратегія сталого розвитку “Україна-2020” визначає напрямки та пріоритети країни до 2020 року. “Метою Стратегії є впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі”[1]. Мета, звісно, чудова, хоча у ній бракує конкретики. Якщо країна виходить на “провідні позиції”, а вони, як правило, вже зайняті, то кого посуне Україна, наприклад, у “Великій двадцятці”?

Читати далі…

З доповіді Расмуссена: “Чи може ООН об’єднати Україну?

17 лютого в рамках Мюнхенської конференції з безпеки було представлено “доповідь Расмуссена” про введення миротворців ООН на Донбас. Документ розробив експерт ООН при Колумбійському університеті Річард Говен за дорученням радника президента України Андерсона Фог Расмуссена. Повний текст доповіді опублікував інститут Продовжити Читання…

Читати далі…

Сполучені чи Об’єднані Штати Європи

Наприкінці січня завершився Всесвітній економічний форум у Давосі. Час підводити підсумки та визначати майбутні тенденції і закономірності розвитку людства. Який тренд домінуватиме в найближчі роки: інтеграція чи дезінтеграція?

Читати далі…

Інформаційне суспільство

Інформаційне суспільство – це соціологічна концепція, яка визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання інформації. Концепція інформаційного суспільства конкретизує теорію постіндустріального суспільства.

Читати далі…

Московська інтеграція Європи

У системі механізмів та інструментів реалізації імперських інтересів не останнє місце належить енергетичним ресурсам. Маючи такий величезний енергетичний потенціал, Кремль здебільшого застосовує його в геостратегічних інтересах. Газові атаки[1] (в прямому і переносному значенні) якнайкраще характеризують методи Кремля, для якого власне населення, як і мешканці інших країн, є лиш об’єктом демонстрації сили.

Читати далі…

Хорватська “Масленіца” і донбаське “перемир’я”

Чверть століття тому, 22 січня розпочалась “Масленіца” – військова операція хорватської армії проти збройних сил самопроголошеної Республіки Сербська Країна. Це була перша наступальна операція Хорватії проти сербського агресора, і саме вона створила передумови для двох наступних операцій – “Блєска” і “Олуя” – які привели до перемоги Хорватії у 1995 році. Ще через кілька років шляхом мирної реінтеграції з-під сербської окупації до складу Хорватської республіки повернувся багатостраждальний Вуковар з околицями.

Читати далі…

Державний суверенітет і народ

Невирішеність соціогуманітарних та економічних проблем національного розвитку спонукає до переосмислення поняття “державного суверенітету”, пов’язаного з повноцінністю змісту та суті самої нації. Тож чи є сьогоднішня держава справді українською, чи виконує вона функції слугування та задоволення потреб суспільства? Чи маємо ми повноцінну українську націю?

Читати далі…

Translate