Глобалізація

Філософія публічного управління та значення цінності української держави

Публічне управління суспільством полягає у створенні найбільш сприятливих умов для взаємодії людей, залученні їх в активне суспільне життя: економічне, політичне, соціальне, духовне. Воно покликане забезпечувати в суспільстві належний порядок, що дозволяє громадянам повніше задовольняти життєві потреби і духовні інтереси. Суспільство Продовжити Читання…

Читати далі…

Глобалістика і ноосфера

Вступивши у нове тисячоліття, людство потрапило в ситуацію, подібної до якої ще ніколи не було. Футурологи і філософи, політики і географи починаючи з 60-х рр. минулого століття закликали звернути увагу на цілий ряд криз, що загрожують нашій планеті. У результаті з’явилася спеціальна наука “глобалістика”, предметом якої стали закономірності загальнопланетних процесів і пошуки шляхів подолання криз, що назрівають. Перед людством постала надзадача пошуку виходу з кризи, для вирішення якої мислителі різних типів, наукових шкіл і країн пропонують свої шляхи…

Читати далі…

Україна VS “Русский мир” III. Чи ж “розсмокчеться” пухлина?

Сьогодні ми є свідками унікального проекту із гучною “демократичною” назвою “Скільки мов знаєш – стільки разів ти людина”. А як іще говорити про так званих громадян України, що проживають на її території, а мови, культури, історії не знають? Користуються лиш “надбаннями” “старшого сусіда” – кацапським суржиком, симбіозом вкладених культур, імперською інтерпретацією історії, ще й категорично виступають проти всього українського…

Читати далі…

Україна VS “русский мир” II. Триголовий “русский мир”

На найвищому рівні українського істеблішменту очевидно вирішили, що “русский мир” переможено і загрози для держави уже немає. Що ж, дозволимо собі крамольний сумнів, бо ж якщо нема “русского мира”, то чи існує “український простір”. А якщо й він відсутній, що ж маємо насправді?

Читати далі…

Україна VS “русский мир” I. “Боротьба культур” у глобалізованих умовах

Постійне змагання за додатковий життєвий простір і доступ до природних ресурсів триває з незапам’ятних часів. Ще до нашої ери існували могутні імперії, що прагнули домінувати в світі. Римська імперія, Арабський халіфат, Хозарський каганат, “ординські” геоутворення (Золота Орда, Біла Орда, Синя Орда тощо), Османська імперія (Блискуча Порта), Британська імперія, Австро-Угорщина, Російська імперія, Євросоюз – ось далеко не повний перелік давно зруйнованих і досі існуючих геополітичних утворень.

Читати далі…

Глобалізація: здобутки чи втрати?

Постійне навертання до трафаретів: «в умовах глобалізації…», «глобалізаційні процеси…», «глобалізм…» змусив мене звернутися до різностороннього роз’яснення суті цього поняття і, власне, його впливу на формування ментальності і суспільної (громадської) поведінки.
Ще більше. До мене у соцмережах звертаються із запитанням: “Глобалізація – це проблема чи здобуток світового розвитку»?

Читати далі…

Глобалізація і державний націоналізм

Актуальні проблеми світового розвитку це – завжди проблеми розвитку окремих чи групи націй, від вирішення яких (проблем) суттєво залежать перспективи розвитку всіх інших націй і народностей. Характерною ознакою таких проблем є втрата або ж посилення політичного, економічного, ідеологічного впливу на формування глобальних центрів вироблення і прийняття управлінських рішень.

Читати далі…

Державна політика як іноземна…

«Реформізм у критичний момент неспроможний

вирішити жодної життєво важливої проблеми».
Джавахарлал Неру
Якщо перенести ці пророчі слова на перманентні критичні моменти в українському державореформуванні, то стає очевидним і непривабливим становище в економіці, «соціалці», духовному і культурному «розквіті» українців.

Читати далі…

Інтеграція українця в Україну

Прислів’я, яким часто послуговуються вже й українці, звучить приблизно так: “З-поміж двох лих треба вибирати менше з них”.

То ж чи варто вибирати лихо, навіть якщо воно й менше!? Переконаний, що потрібно категорично заперечувати саме такий дидактичний підхід до визначення громадянської позиції. Конкретизую об’єкт дискусії: Європейський Союз (ЄС) чи Єдиний економічний простір (ЄЕП)?

Читати далі…

Мультикультуралізм: якими будуть наслідки для України?

Завдяки процесам демократизації суспільних відносин в Україні регіональні і національні меншини, на відміну від корінної нації, отримали можливість вимагати від держави більшого. Гіперболізуючи свої права (вимоги щодо домінантного забезпечення культурних, інформаційних, духовних тощо інтересів) і не обтягуючи себе певними обов’язками (дотримання чинного законодавства, дотримання культурних, історичних традицій, принаймні їх не заперечення), ці меншини через офіційні органи державної влади і управління (а там їх і їхніх прибічників значно більше) наполягають на поширенні не лише культурних, економічних чи фінансових прав, а й політичних вимог, залишаючи для українців з їх ментально толерантною орієнтацією de-facto колоніальний status quo.

Читати далі…

Translate