Глобалізація

Державна політика як іноземна…

«Реформізм у критичний момент неспроможний

вирішити жодної життєво важливої проблеми».
Джавахарлал Неру
Якщо перенести ці пророчі слова на перманентні критичні моменти в українському державореформуванні, то стає очевидним і непривабливим становище в економіці, «соціалці», духовному і культурному «розквіті» українців.

Читати далі…

Інтеграція українця в Україну

Прислів’я, яким часто послуговуються вже й українці, звучить приблизно так: “З-поміж двох лих треба вибирати менше з них”.

То ж чи варто вибирати лихо, навіть якщо воно й менше!? Переконаний, що потрібно категорично заперечувати саме такий дидактичний підхід до визначення громадянської позиції. Конкретизую об’єкт дискусії: Європейський Союз (ЄС) чи Єдиний економічний простір (ЄЕП)?

Читати далі…

Мультикультуралізм: якими будуть наслідки для України?

Завдяки процесам демократизації суспільних відносин в Україні регіональні і національні меншини, на відміну від корінної нації, отримали можливість вимагати від держави більшого. Гіперболізуючи свої права (вимоги щодо домінантного забезпечення культурних, інформаційних, духовних тощо інтересів) і не обтягуючи себе певними обов’язками (дотримання чинного законодавства, дотримання культурних, історичних традицій, принаймні їх не заперечення), ці меншини через офіційні органи державної влади і управління (а там їх і їхніх прибічників значно більше) наполягають на поширенні не лише культурних, економічних чи фінансових прав, а й політичних вимог, залишаючи для українців з їх ментально толерантною орієнтацією de-facto колоніальний status quo.

Читати далі…

Третьосортність аборигенів і їх «воля до влади»

«Воля до влади» не є чимось оригінальним в теорії цього питання, а ще більше в практиці організації і реалізації самої влади. Європейські нації, застосовуючи цей принцип, успішно подолали етап свого становлення і розвитку. Черга за Україною.

Читати далі…

Інфо-глобалістика: проблеми і виклики

Процеси глобалізації, які є основою формування глобального (світового, взаємозалежного, уніфікованого) суспільства, потребують уточнення його базових категорій. На нашу думку, загальне глобальне суспільство (general global society) складається з наступних компонентів: глобальне економ-суспільство (global econom–society); глобальне політ-суспільство (global polit–society); глобальне соціo-суспільство (global Продовжити Читання…

Читати далі…

Модернізація чи перезавантаження?

Аналіз наукових і науково-публіцистичних досліджень останніх десятиліть свідчить, що тема історичного взаємозв’язку глобалізації і державного націоналізму в якості спеціального предмета соціально-філософського чи економічного дослідження в українській та зарубіжній літературі не розглядалася. А відтак, проблема колоніального стану, неоколоніалізму поза контекстом глобалізації (уніфікації) і націоналізму позбавлена об’єктивності.

Читати далі…

Глобалізація і політичне відчуження

Історія людства ніколи не була «вулицею з одностороннім рухом», – вона неминуче вела до об’єднуючо-роз’єднувальних груп на основі якогось одного домінуючого типу економічного, соціокультурного та політичного розвитку. Відповідно і глобалізація як одна з її тенденцій була (і залишається) результативною спробою організації спільного простору спільного життя народів і держав на основі різних цивілізаційних моделей розвитку. Підсумком таких спроб виявлялося тимчасове домінування і розповсюдження в межах декількох географічних регіонів однієї з локальних цивілізацій.

Читати далі…

Translate