Історія та сучасність

Останній гетьман України: хроніка життя

Довкола особи Павла Скоропадського в українській історіографії тривалий час точилися палкі дискусії – від ідеалізації діяльності гетьмана до не менш відвертої, часто навіть фальсифікованої, критики його політичних кроків. Тож об’єктивне висвітлення життя і діяльності гетьмана, як у контексті загальноукраїнської історії, так і в плані пізнання його як особистості, – актуальне питання сьогодення.

Читати далі…

Україна – Грузія: хроніка становлення дипломатичних відносин

Українсько-грузинське політичне зближення розпочалося одразу після падіння царату. 19 березня 1917 р. представник грузинських організацій спільно із французьким консулом вітали десятитисячну маніфестацію за автономію України у федеративній Російській Республіці. На початку квітня делегат від грузинських установ Києва п. Коіава виголосив промову на Українському Національному Конгресі. Представники народу Грузії, зокрема націонал-демократ І. Мочаваріані та соціаліст-федераліст І. Бараташвілі, брали участь у З’їзді Народів, скликаному 8-15 вересня 1917 р. Українською Центральною Радою. Грузини, що мешкали в Україні, також вітали проголошення Української Народної Республіки (листопад 1917 р.) та її державної незалежності (січень 1918 р.).

Читати далі…

Так запалювалася “холодна війна”

Коли 2 вересня 1945 року закінчилася Друга світова війна, то між переможцями почалася війна нова, із не менш жорстким та бурхливим протистоянням.
Свій зовнішньополітичний курс різко змінили США й країни Західної Європи, з одного боку, та Радянський Союз і соціалістичні держави (т. зв. країни народної демократії), з іншого. Колишні союзники у боротьбі з фашистською Німеччиною поступово перейшли до протистояння політичного, яке згодом перетворилось на військове. Наслідком таких процесів стали збройні перегони й виникнення в політичній історії світу визначення “війни без війни” (“холодної війни”).

Читати далі…

І. Виговський – один з найбільш неоднозначних гетьманів України. Частина ІІІ

На жаль, інформаційні війни проти України не припиняються і сьогодні. Кремль, у вже традиційній для нього ролі “старшого брата”, намагається нас вчити як читати сторінки минулого, як сприймати власну історію та які оцінки маємо виставляти історичним персонам…

Читати далі…

І. Виговський – один з найбільш неоднозначних гетьманів України. Частина ІІ

За часів правління Виговського “московський слід” в українській зовнішній політиці простежується не лише в гетьманському курсі, а й у політиці окремих регіональних діячів, що очолювали значні військові формування.

Читати далі…

І. Виговський – один з найбільш неоднозначних гетьманів України. Частина І

“…начиная с 1654 года… велась планомерная, последовательная политика уничтожения Украины как национального государства…”  (газета “Известия”, 3 вересня 1991 р.) Прикро, та ми не знаємо своєї історії і будь-який зв’язок з Трипіллям, арійцями, скіфами, гунами розглядаємо через “рожеві кремлівські окуляри”: а чи Продовжити Читання…

Читати далі…

Корупція в Україні: (не)протидія влади й законодавчий популізм

Однією з найбільших проблем сучасної України є суцільна усепоглинаюча, корупція. Як відомо, усунення корупційних можливостей у законодавстві покликане кардинально змінити ситуацію та стати суттєвим кроком на шляху до наближення України до світових стандартів. З огляду на це, зазначу, що в Україні вже створено близько сотні законодавчих та нормативних актів антикорупційного спрямування, але вони не були застосовані на практиці, або ж вступали в дію вибірково чи епізодично.

Читати далі…

Зведений загін 36 окремої бригади морської піхоти брав участь у Марші Незалежності 24 серпня 2015 року

Історія створення української морської піхоти

Кожна морська держава у складі національної армії обов’язково має військово-морські сили, а у їхніх лавах, зрозуміло, і підрозділи морпіхів. Народження української морської піхоти сучасного зразка відбулось 1918 року, в час існування Української Держави під керівництвом гетьмана Павла Скоропадського. Колишній бойовий Продовжити Читання…

Читати далі…

Від імперіялізму царського до імперіялізму радянського

Ренесанс української економічної думки, який розпочався з відродженням намагань українських комуністів зберегти певну політичну окремішність від Москви після закінчення громадянської війни і згортання політики воєнного комунізму, а також культурно-політичний ренесанс було придушено більшовицьким тоталітаризмом. Проте провідні економісти тогочасної України встигли показати і довести питому спадкоємність політики фінансово-економічної експлуатації України імперською Росією – як царською, так і більшовицькою. Згодом цих людей знищили фізично, і на довгий час їхні імена було заплямовано або й зовсім стерто зі сторінок історії української радянської економічної науки.

Читати далі…

Шведська соціально-економічна модель: із аграріїв у найрозвинутіші держави світу

Ще наприкінці ХІХ ст. Швеція була аграрною країною, та уже в 1960-ті рр. цілком заслужено здобула репутацію однієї з найрозвинутіших держав світу. А через тридцять років темпи зростання валового національного продукту на душу населення (2,5%) у країні стали найвищими у Європі, до того ж, з майже безперервною його позитивною динамікою за століття (з 80-тих рр. ХІХ ст.). У 1980-х рр., цей показник перевищував $16 тис., тоді як в інших промислово розвинутих державах він становив у середньому $12 тис. Однією із складових такого успіху стала виважена та продумана соціальна політика уряду, яка у Швеції була й дотепер залишається одним із головних елементів політики економічної.

Читати далі…

Translate