Історія та сучасність

Карпатська Україна напередодні Другої світової війни

Карпатська Україна – офіційна назва автономної Української республіки у складі Чехословаччини в 1938-1939 роках і Української незалежної держави на Закарпатті в березні 1939 року. На основі рішень Сен-Жерменського (1919 рік) і Тріанонського мирного договору (1920 рік) Карпатська Україна ввійшла до складу Чехословаччини на правах автономії. Однак, не зважаючи на ці рішення, чехословацький уряд так і не виконав своїх зобов’язань повністю.

Читати далі…

Мій хрещений батько сотник Армії УНР Павло Гарячий

Я народився 2 лютого 1942 року в місті Кременець на Волині в родині вчителів Євгенії та Антона Середницьких. Хрестив мене 7 січня 1943 року настоятель Свято-Миколаївського православного собору, митрофорний протоієрей Михайло Стиран. Хрещених батьків – діячку Союзу українок у Кременці Неонілу Веселовську й заступника директора Лісової школи в недалекій Білокриниці Павла Гарячого – мої родичі добре знали ще від часів польської окупації. Моя хрещена мати Неоніла кілька разів приїздила до нас з мамою до Львова в 50-ті роки під час 8-річного ув’язнення в сталінських таборах її чоловіка Бориса Веселовського.
А про хрещеного батька Павла Гарячого я знав небагато: від мами почув, що він був сотником Армії УНР, а за польської й німецької окупації – викладачем Лісової школи в Білокриниці біля Кременця. У лютому 1943 року його розстріляли німецькі жандарми разом із групою міської української інтелігенції після нападу повстанців на Кременецьку тюрму.

Читати далі…

Акт Злуки УНР і ЗУНР: втілення і крах ідеалу соборної України

Ідея соборності генетично закладена в українцях. Від часів феодального дроблення Київської Русі вона стала однією з запорук збереження державності та національного самоусвідомлення. У найважчі часи вона ставала зброєю для боротьби з ворогами. Ідея соборності невіддільна від державності та національного поступу. І навіть після низки втрат державної самостійності, українці завжди боролись за відновлення соборної нації.

Читати далі…

Повстання Директорії – успішна спроба державного перевороту?

З історії національно-визвольних змагань 1917-1921 років відомо, що у 1918-му в країні відбувся один успішний державний переворот, а саме 29 квітня під командуванням генерала Павла Скоропадського. Його владу було повалено 14 грудня внаслідок народного повстання на чолі з Директорією. Та чи було це громадянське заворушення ще одним державним переворотом?

Читати далі…

Марки-шаги – українські грошові знаки 1917-1921 років

Історія марок-шагів як української грошової одиниці розпочинається у 1917 році. Спершу шаги задумувалися лише як поштові марки, однак після проголошення Української Народної Республіки виникла нестача дрібних розрахункових знаків, необхідних для господарських потреб країни.

Читати далі…

Перша летунська сотня Української Галицької армії

Перед початком революції в Російській імперії до складу Подільської губернії входило дванадцять повітів, де за переписом 1897 року було більше 7-ми тисяч населених пунктів, зокрема 17 міст і 120 містечок з 3-ма мільйонами мешканців. Одним з таких невеличких подільських населених пунктів було село Шатава (сьогодні Дунаєвецького району Хмельницької області).

Читати далі…

Костянтин Прісовський – військовий і державний діяч Росії, УНР та Української Держави

Військовий і державний діяч Росії, УНР та Української Держави… Ким ж була ця непересічна особистість?
Засновник й отаман Окремого Запорозького загону, герой визволення Києва від більшовиків, губерніальний комендант Київщини, комендант гетьманського палацу при особистому штабі Павла Скоропадського, генерал-майор української служби, генеральний хорунжий Української Держави… Костянтин Прісовський відіграв хоч і нетривалу, але значну роль у військовій та державотворчій історії України часів національно-визвольних змагань 1917-1921 років.

Читати далі…

“Самостійна” УСРР: хронологія виникнення маріонеткової псевдодержави та її “добровільного” вступу до СРСР

Наприкінці 1920 року, коли влада ЗУНР та УНР втратила свої території та покинула межі України, боротьба з більшовизмом все ж тривала. Відбувся Другий зимовий похід, не вщухали партизанські повстання, проте владу в країні остаточно захопив більшовицький уряд УСРР, війська якого згодом придушили хоч і численні, але розрізненні прояви непокори.

Читати далі…

Як і коли загинув Дмитро Вітовський

Серед істориків досі не існує єдиної думки щодо дати та обставин трагічної загибелі відомого українського державного та військового діяча Дмитра Вітовського. У примітках до видання щоденника Євгена Чикаленка помилково вказано, що Дмитро Вітовський загинув 8 липня 1919 року в авіакатастрофі. Не відповідає дійсності й повідомлення колишнього начальника відділу закордонної преси Генштабу армії УНР, підпідполковника Якова Макогона, який стверджував, що падіння збитого літака відбулося 7 вересня.

Читати далі…

Острів Тузла як складова геостратегічної операції Росії

Наприкінці 2003 року взаємини між Україною і Росією загострилися так, що ситуація могла перерости у збройне протистояння. Епіцентром цих ускладнень став острів Тузла.
Однак цей конфлікт був лише складовою багаторічної геостратегічної операції Росії, спрямованої на оволодіння акваторією Азовського моря, анексію Криму, розкол і подальше знищення України як держави. Через десять років після конфлікту щодо Тузли Росія таки розпочала військовий наступ, встановила контроль над Керченською протокою, захопила острів Тузла, окупувала Керченський і Кримський півострови та анексувала Крим.

Читати далі…

Translate