Історія та сучасність

Слов’янські землі Центральної і Південної Європи в дипломатії Наполеона Бонапарта

Ще на межі XVIII-XIX ст. наполеонівська дипломатія звернула увагу на Центральну і Південну Європу, зокрема й на слов’янські країни, в контексті індемнізації малих європейських держав. Раніше Наполеон Бонапарт хотів утворити низку італійських та німецьких держав під протекторатом Франції, подібні проекти, що все ж не були втілені в життя, існували й щодо слов’янських народів Європи.

Читати далі…

Пастки патріотизму

Сучасний стан України та гібридна війна вимагають від нас чіткого окреслення особистої ідентичності. Поширеною ідентифікацією в останні роки став патріотизм. Але автентичність того, що дуже популярне, нерідко викликає сумніви. До того ж в нашому європейському регіоні (та й не тільки) зростає націоналізм, часто закамуфльований під патріотизм. Як же залишатись патріотом і не потрапити в ці пастки?

Читати далі…

Вихід України з російської рубльової зони у 1918-1919 рр.

Після проголошення самостійності УНР у 1918 р. і вигнання більшовицьких окупантів перед урядом Центральної Ради постало питання відновлення соціально-політичної стабільності країни, ліквідації господарської розрухи, відновлення ладу у грошовій сфері тощо.

Читати далі…

Соломон Гольдельман

Соломон Ізраїлевич Гольдельман (Хаїм-Шолом Срульович) народився у 1885 році, виріс у Наддніпрянській Україні, що на той час належала Російській імперії. У 1912-му закінчив Комерційний інститут у Києві, згодом став асистентом на кафедрах політичної економії та економічної політики. Свої перші наукові праці Гольдельман присвятив питанням митної політики, виробництву сільськогосподарських машин, торгівлі тощо. Тоді ж він став співавтором колективної інститутської хрестоматії, до якої ввійшли найвизначніші роботи з дослідження економічної політики.

Читати далі…

Вища економічна рада УНР: коротка хроніка невтіленого у життя проекту

1918-й рік Українська Народна Республіка зустріла у стані війни з більшовиками, а невдовзі розпочала її ще й з новим урядом. Та воєнні дії для Центральної Ради були вкрай невдалими. Поки 11 січня 1918 р. Михайло Грушевський урочисто зачитував членам Малої Ради щойно прийнятий IV Універсал (про самостійність УНР), лівобережжя Дніпра поволі окуповувала Червона гвардія.

Читати далі…

Таємні видатки Гетьманату

 Велика політика… Історики завжди намагалися знайти в ній таємні рушії, прагнули виявити невідомі деталі минулого. Велика політика вимагає великих коштів, а таємна, відповідно, – таємних. Донедавна період української державності 1917-1920 рр. був для нас білою плямою, а невеликий його етап – Гетьманат Павла Скоропадського, – що тривав впродовж семи з половиною місяців (з 29 квітня по 14 грудня) 1918 року, залишався й зовсім непізнаним. Однак часи змінилися, як і погляди дослідників минулого, які отримали сьогодні можливість зазирнути до раніше недоступних документів і матеріалів. Таємні грошові видатки існували завжди, не був винятком й уряд Гетьмана. Підтверджують це таємні документи тих часів, що збереглись у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України.

Читати далі…

Неісторична нація

Націю, як і державу, важко вважати повноцінною, якщо вона не є господарем на своїй землі. Ця аксіома стає справедливою, коли координати виживання країни окреслені відсутністю справжнього територіального, економічного, духовного та інформаційного суверенітету.

Читати далі…

Вогнище освіти на Поділлі

Заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету стало непересічною подією в освітньо-культурному поступі Української Держави 1918 року, і мало величезне значення для розвитку вищої національної школи на Правобережжі.

Читати далі…

Карпатська Україна напередодні Другої світової війни

Карпатська Україна – офіційна назва автономної Української республіки у складі Чехословаччини в 1938-1939 роках і Української незалежної держави на Закарпатті в березні 1939 року. На основі рішень Сен-Жерменського (1919 рік) і Тріанонського мирного договору (1920 рік) Карпатська Україна ввійшла до складу Чехословаччини на правах автономії. Однак, не зважаючи на ці рішення, чехословацький уряд так і не виконав своїх зобов’язань повністю.

Читати далі…

Мій хрещений батько сотник Армії УНР Павло Гарячий

Я народився 2 лютого 1942 року в місті Кременець на Волині в родині вчителів Євгенії та Антона Середницьких. Хрестив мене 7 січня 1943 року настоятель Свято-Миколаївського православного собору, митрофорний протоієрей Михайло Стиран. Хрещених батьків – діячку Союзу українок у Кременці Неонілу Веселовську й заступника директора Лісової школи в недалекій Білокриниці Павла Гарячого – мої родичі добре знали ще від часів польської окупації. Моя хрещена мати Неоніла кілька разів приїздила до нас з мамою до Львова в 50-ті роки під час 8-річного ув’язнення в сталінських таборах її чоловіка Бориса Веселовського.
А про хрещеного батька Павла Гарячого я знав небагато: від мами почув, що він був сотником Армії УНР, а за польської й німецької окупації – викладачем Лісової школи в Білокриниці біля Кременця. У лютому 1943 року його розстріляли німецькі жандарми разом із групою міської української інтелігенції після нападу повстанців на Кременецьку тюрму.

Читати далі…

Translate