Історія та сучасність

Марія та Лізавета Скоропадські: нариси до історії українського Гетьманського руху

у 2018 році минає 120 років від дня народження Її Світлості Ясновельножної гетьманівни всієї України, графині де Монтрезор – Марії Скоропадської, а наступного року буде 120-та річниця від Дня народження її сестри – Її Світлості Ясновельножної гетьманівни всієї України Лізавети Скоропадської. Саме ці жінки очолювали не лише український монархічний рух, а й стали продовжувачами й натхненниками (опісля смерті гетьманича Данила) розвитку української консервативної політичної думки, як у націонал-політичному, так і в теоретично науковому спектрі. Думки сучасної європейської теорії націонал-державницького консерватизму.

Читати далі…

Реквізиції Центральної Ради

Революції та громадянські війни завжди викликали в істориків надзвичайну цікавість завдяки їхній доленосності для держави, народу чи навіть світу. Не стала винятком й українська революція 1917-18 років… Багато тодішніх подій залишились у забутті, як-от політика реквізицій.

Читати далі…

Князь К.-В. Острозький – захисник православ’я та меценат української культури і мистецтва. Частина 2

Релігійність княжого роду Острозьких мала давні традиції. Вони свято берегли пам’ять про своїх великих предків – святого князя Володимира, який відіграв величезну роль у поширенні християнства на Русі; Ярослава Мудрого, який збудував найвизначніші православні храми: собор св. Софії в Києві Продовжити Читання…

Читати далі…

Князь Костянтин-Василь Острозький – державний діяч і захисник земель руських. Частина 1

Князі Острозькі назавжди увійшли в історію України як визначні державні та політичні діячі, талановиті полководці, поборники та захисники православ’я. Найяскравішою постаттю цього князівського роду був Костянтин-Василь Острозький. Він народися 2 лютого 1526 р. у Турові.[1] На момент його народження його Продовжити Читання…

Читати далі…

Переворот

Навесні 1918-го Україна була в глибокій системній кризі: економіка завмерла, гроші знецінювались ледь не щодня, банківська сфера впала у глибоку стагнацію, земельна реформа так і не була здійснена, поля стояли незасіяними, залізничники і робітники кілька місяців не отримували зарплатні, бізнес, завдяки соціалістичним експериментам уряду Центральної Ради, був витіснений не лише з господарчої діяльності, а й від державотворчої роботи.

Читати далі…

Острог – визначний центр духовної культури України кін. XVI – поч. XVIІ ст.

“Аполлон Бельведерський покинув свій улюблений Делос і переселився в Острог слідом за музами”, – писав придворний поет князя Костянтина-Василя Острозького Симон Пекалід. Острозький культурно-освітній осередок кін. XVI – поч. XVII століття називали “волинськими Афінами” та “новим Геліконом”. Хоча за чисельністю населення серед українських міст Острог на той час посідав 5-те місце, поступаючись Києву, Львову, Луцьку і Кам’янцю-Подільському, зате у культурному плані випереджав ці міста. Тут діяла перша в Україні школа вищого типу – слов’яно-греко-латинська академія, плідно працював гурток вчених-викладачів, які готували до друку першу у світовому друкарстві кириличну Біблію, писали богословські та полемічні твори, що видавалися в острозькій друкарні.

Читати далі…

День Українського національного фонду – перший революційний добровільний податок Центральної Ради

Лютнева революція 1917 р. в Петрограді, що повалила царат в Росії, розпочала творення нового суспільного і державного ладу в країні. Водночас вона дала новий поштовх до національного відродження численних народів колишньої імперії. На території підросійської України провід національним революційно-демократичним рухом взяла на себе Центральна Рада, що утворилася 4 березня 1917 року. Керівниками УЦР були М. Грушевський (голова), М. Науменко (заступник голови), В. Антонович (товариш голови), С. Веселовський (писар) та П. Коваль (скарбник), якому вже 10 березня того ж року доручили якнайшвидше виробити фінансову програму.

Читати далі…

Слов’янські землі Центральної і Південної Європи в дипломатії Наполеона Бонапарта

Ще на межі XVIII-XIX ст. наполеонівська дипломатія звернула увагу на Центральну і Південну Європу, зокрема й на слов’янські країни, в контексті індемнізації малих європейських держав. Раніше Наполеон Бонапарт хотів утворити низку італійських та німецьких держав під протекторатом Франції, подібні проекти, що все ж не були втілені в життя, існували й щодо слов’янських народів Європи.

Читати далі…

Пастки патріотизму

Сучасний стан України та гібридна війна вимагають від нас чіткого окреслення особистої ідентичності. Поширеною ідентифікацією в останні роки став патріотизм. Але автентичність того, що дуже популярне, нерідко викликає сумніви. До того ж в нашому європейському регіоні (та й не тільки) зростає націоналізм, часто закамуфльований під патріотизм. Як же залишатись патріотом і не потрапити в ці пастки?

Читати далі…

Вихід України з російської рубльової зони у 1918-1919 рр.

Після проголошення самостійності УНР у 1918 р. і вигнання більшовицьких окупантів перед урядом Центральної Ради постало питання відновлення соціально-політичної стабільності країни, ліквідації господарської розрухи, відновлення ладу у грошовій сфері тощо.

Читати далі…

Translate