Історія та сучасність

Переворот

Навесні 1918-го Україна була в глибокій системній кризі: економіка завмерла, гроші знецінювались ледь не щодня, банківська сфера впала у глибоку стагнацію, земельна реформа так і не була здійснена, поля стояли незасіяними, залізничники і робітники кілька місяців не отримували зарплатні, бізнес, завдяки соціалістичним експериментам уряду Центральної Ради, був витіснений не лише з господарчої діяльності, а й від державотворчої роботи.

Читати далі…

Острог – визначний центр духовної культури України кін. XVI – поч. XVIІ ст.

“Аполлон Бельведерський покинув свій улюблений Делос і переселився в Острог слідом за музами”, – писав придворний поет князя Костянтина-Василя Острозького Симон Пекалід. Острозький культурно-освітній осередок кін. XVI – поч. XVII століття називали “волинськими Афінами” та “новим Геліконом”. Хоча за чисельністю населення серед українських міст Острог на той час посідав 5-те місце, поступаючись Києву, Львову, Луцьку і Кам’янцю-Подільському, зате у культурному плані випереджав ці міста. Тут діяла перша в Україні школа вищого типу – слов’яно-греко-латинська академія, плідно працював гурток вчених-викладачів, які готували до друку першу у світовому друкарстві кириличну Біблію, писали богословські та полемічні твори, що видавалися в острозькій друкарні.

Читати далі…

День Українського національного фонду – перший революційний добровільний податок Центральної Ради

Лютнева революція 1917 р. в Петрограді, що повалила царат в Росії, розпочала творення нового суспільного і державного ладу в країні. Водночас вона дала новий поштовх до національного відродження численних народів колишньої імперії. На території підросійської України провід національним революційно-демократичним рухом взяла на себе Центральна Рада, що утворилася 4 березня 1917 року. Керівниками УЦР були М. Грушевський (голова), М. Науменко (заступник голови), В. Антонович (товариш голови), С. Веселовський (писар) та П. Коваль (скарбник), якому вже 10 березня того ж року доручили якнайшвидше виробити фінансову програму.

Читати далі…

Слов’янські землі Центральної і Південної Європи в дипломатії Наполеона Бонапарта

Ще на межі XVIII-XIX ст. наполеонівська дипломатія звернула увагу на Центральну і Південну Європу, зокрема й на слов’янські країни, в контексті індемнізації малих європейських держав. Раніше Наполеон Бонапарт хотів утворити низку італійських та німецьких держав під протекторатом Франції, подібні проекти, що все ж не були втілені в життя, існували й щодо слов’янських народів Європи.

Читати далі…

Пастки патріотизму

Сучасний стан України та гібридна війна вимагають від нас чіткого окреслення особистої ідентичності. Поширеною ідентифікацією в останні роки став патріотизм. Але автентичність того, що дуже популярне, нерідко викликає сумніви. До того ж в нашому європейському регіоні (та й не тільки) зростає націоналізм, часто закамуфльований під патріотизм. Як же залишатись патріотом і не потрапити в ці пастки?

Читати далі…

Вихід України з російської рубльової зони у 1918-1919 рр.

Після проголошення самостійності УНР у 1918 р. і вигнання більшовицьких окупантів перед урядом Центральної Ради постало питання відновлення соціально-політичної стабільності країни, ліквідації господарської розрухи, відновлення ладу у грошовій сфері тощо.

Читати далі…

Соломон Гольдельман

Соломон Ізраїлевич Гольдельман (Хаїм-Шолом Срульович) народився у 1885 році, виріс у Наддніпрянській Україні, що на той час належала Російській імперії. У 1912-му закінчив Комерційний інститут у Києві, згодом став асистентом на кафедрах політичної економії та економічної політики. Свої перші наукові праці Гольдельман присвятив питанням митної політики, виробництву сільськогосподарських машин, торгівлі тощо. Тоді ж він став співавтором колективної інститутської хрестоматії, до якої ввійшли найвизначніші роботи з дослідження економічної політики.

Читати далі…

Вища економічна рада УНР: коротка хроніка невтіленого у життя проекту

1918-й рік Українська Народна Республіка зустріла у стані війни з більшовиками, а невдовзі розпочала її ще й з новим урядом. Та воєнні дії для Центральної Ради були вкрай невдалими. Поки 11 січня 1918 р. Михайло Грушевський урочисто зачитував членам Малої Ради щойно прийнятий IV Універсал (про самостійність УНР), лівобережжя Дніпра поволі окуповувала Червона гвардія.

Читати далі…

Таємні видатки Гетьманату

 Велика політика… Історики завжди намагалися знайти в ній таємні рушії, прагнули виявити невідомі деталі минулого. Велика політика вимагає великих коштів, а таємна, відповідно, – таємних. Донедавна період української державності 1917-1920 рр. був для нас білою плямою, а невеликий його етап – Гетьманат Павла Скоропадського, – що тривав впродовж семи з половиною місяців (з 29 квітня по 14 грудня) 1918 року, залишався й зовсім непізнаним. Однак часи змінилися, як і погляди дослідників минулого, які отримали сьогодні можливість зазирнути до раніше недоступних документів і матеріалів. Таємні грошові видатки існували завжди, не був винятком й уряд Гетьмана. Підтверджують це таємні документи тих часів, що збереглись у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України.

Читати далі…

Неісторична нація

Націю, як і державу, важко вважати повноцінною, якщо вона не є господарем на своїй землі. Ця аксіома стає справедливою, коли координати виживання країни окреслені відсутністю справжнього територіального, економічного, духовного та інформаційного суверенітету.

Читати далі…

Translate