Історія та сучасність

Кого пам’ятати? Чи потрібен українцям Пантеон слави? (ч.2)

Наявність загальнонаціонального Пантеону репрезентованого державою може відігравати суттєву роль у формуванні колективних уявлень про минуле. Такий Пантеон стає компонентом, що сприяє цементуванню національної ідентичності, політично мобілізує громадян, а не розколює суспільство на антагоністичних “своїх” і “чужих”.

Читати далі…

Кого пам’ятати? Чи потрібен українцям Пантеон слави? (Ч.1)

Наприкінці січня 2017 року в Києві перепоховали відомого українського письменника та поета Олександра Олеся та його дружину Віру, прах котрих привезли з Чехії після вимушеної ексгумації. Раніше в Україні також перепоховали героїв-дисидентів Василя Стуса, Юрія Литвина і Олексу Тихого. Цьогорічні Продовжити Читання…

Читати далі…

Визначення із національно-державною символікою в ОУН(б) та установлення її організаційних емблеми, прапора та гасел

На кінець 1939 – початок 1940 рр. процес розколу ОУН після смерті Є.Коновальця став доконаним фактом, коли 10 лютого 1940 р. було створено революційний Провід Організації*. Чи було то історичною закономірністю в розвитку українського націоналістичного руху, як згодом твердили деякі Продовжити Читання…

Читати далі…

Україна–Франція: встановлення міждержавних взаємин (до 100-річчя української дипломатії)

Історія встановлення українсько-французьких міждержавних взаємин новітньої доби сягає початку ХХ ст., коли по Лютневій революції в Росії 1917 р. український національно-визвольний і соціально-революційних рух очолила (з березня 1917 р.) Українська Центральна Рада (УЦР) у Києві. До кінцевої декади добігав й третій рік Світової Продовжити Читання…

Читати далі…

Князівни та княгині Руси-України (Х–ХIV ст.).

Історія Руси-України сповнена багатьма звитяжними і трагічними сторінками. Широко відомі й її видатні (та менш видатні) проводирі – князі руські. Однак, за рідкісними винятками, майже зовсім невідомими широкомузагалові є імена та долі жінок, що супроводжували на життєвому шляху своїх чоловіків і, так чи інакше, увійшли до вітчизняної історії. Були серед них і русинки, й іноземки. Були руські князівни й дружинами європейських монархів.

Читати далі…

Геополітичний вибір І.Мазепи в 1708 р.: особиста інтрига гетьмана чи ж вимушений крок задля порятунку Батьківщини

Доповідь П. П. Гай-Нижника, представлена на засіданні Вченої ради РАН (Російської академії наук) «Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики Росії» (тема – Полтавська перемога і зовнішня політика Росії першої чверті ХVІІІ ст.) та круглому столі «Народи Росії , України, Білорусії Продовжити Читання…

Читати далі…

Translate