Отож, ніхто з російських військових не вірить у світле майбутнє, та й їхні зарплати не є настільки високими, щоб компенсувати можливість повернутися додому в труні. Міф про порятунок репресованих режимом хунти російськомовних розвіявся в перші два роки війни. Залишається спільна ненависть та зловтішання: “От зараз ми їм зробимо свято! Вогонь! Нам погано, то хай і їм буде погано”.
Admin 
Loading...
У кожного армійця чи ветерана є побратим, який не повернувся чи залишився скаліченим. Це робить перемогу у війні особистою справою. Зміна зовнішньої політики країни може звести ці жертви нанівець. А ще військові та ветерани, на відміну від цивільних, розуміють ціну помилки. Якщо громадяни зроблять хибний вибір, то можуть втратити певні свободи, їхнє фінансове становище погіршиться чи виникнуть інші незручності. Для військових ж помилка може коштувати життя.
Admin Loading...
Це демократія делегованих мрій та політичного фентезі. У ній презентація важливіша за презентоване. У ній усі потроху виграють, і програють також усі потроху. У ній заборонено питати про засновників гри чи про зарплати арбітрів. Але в нас і далі не розуміють, не здатні або ж не хочуть розуміти, що підручники з політології нові покоління гуманітарних технологів уже здали в макулатуру.
Admin 
Loading...
Багато хто ще сподівається, що воно все само собою мине, “розсмокчеться” і не залишить по собі сліду. Це тому, що сподівання заміняє їм потребу читати-розуміти-думати. З часом наші сильні надії починають нам видаватися вірогідними прогнозами, реалістичними перспективами, аргументованою аналітикою тощо. Тож нічого дивного, що прогнози не збуваються, перспективи не відкриваються, а аналітика виявляється оманливою.
Павлів Володимир Loading...
Країна веде війну, а дві третини її дорослого населення лише приблизно розуміють, що відбувається. Патріотичне виховання є? Є, на рівні таких самих ентузіастів-викладачів. І ще є кілька сторінок у підручниках історії. От і все.
Admin Loading...
Голова Верховної Ради, звісно, може примусити депутата на трибуні парламенту виступити “державною”мовою, але такий спосіб не годиться, якщо ми захочемо “до-мов-лятися”. Особливо поміж членами суспільства – вільними людьми, що цінують власну гідність, не співвідносячи її з “гідністю майданною”.
Павлів Володимир Loading...
Як не крути, ми програємо інформаційну битву, хоча, як каже офіцер Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Володимир Скоростецький: “Нам має бути набагато простіше, адже не треба нічого вигадувати. Достатньо просто показувати правду”.
Admin Loading...
Формат «національної ідеї» означений даними питаннями в нас практично не обговорювався. Передвиборні полеміки давали шанс на його актуалізацію. Але знову не вийшло. Хоча влітку 2018 року деякі інтелектуальні спільноти намагалися ввести в порядок денний президентських перегонів питання стратегічного планування в контексті «національної ідеї», розвитку ці намагання не отримали.
Admin Loading...
Люди думають, що вони голосують за кандидатів. Насправді вони голосують за пакети домовленостей. І кожний з претендентів на трон є лише “обгорткою”цього пакета. Якщо їх розгорнути, ми побачимо однотипні договори місцевих фінансових груп із глобальними корпоративними центрами.
Admin Loading...
Науковці з’ясували, що мешканці розвинутих країн вважають себе найщасливішими у юності та старості, а от люди середнього віку найбільш нещасні і схильні до депресій. В Україні ж залежність між щастям і віком лінійна: чим люди старші, тим вони менше задоволені своїм життям. Якщо у 18-29 років щасливими себе вважають 79% осіб, то у понад 70 років – лише 45%. Серед причин: слабке здоров’я, відсутність впевненості в майбутньому, втрата віри, бідність та нестача грошей.
Розпутенко Іван Loading...
