Топ

Доба коментаторів

У п’єсі Данко помирає з напутніми словами: “Тепер вам всім п…дець!” Так Подерв’янський означує закінчення тоталітарної “доби провідників” і початок ліберальної “доби коментаторів”. Тепер коментатор бере на себе відповідальність за те, що древній невідступний жах заблуканості (сирітства) остаточно не перетворить “глубінний народ” на зграю божевільних.

Читати далі…

Тридцятиліття “прориву” на Захід (з Україною в тлі)

Отже, тридцять років минуло від «прориву» гордих будівників соціалізму за ганебними благами загниваючого капіталізму, а Україна й з місця, здається, не зрушилася? Та ні, звичайно ж і ми скористалися тими «дірками» в західних кордонах, які нам більш-чи-менш закамуфльовано відкрили європейці. У ці дірки найлегше пролізти молодим здоровим людям «з головою», «з руками» і з грішми. Однак, таких у нас переважна меншість. Та й попри це в Європі є чимало українців, але немає там України.

Читати далі…

Диджиталізація, її наслідки і ціна

Інженер Nvidia, а це лідер по створенню відео-карт та систем автоматичного водіння автомобілів, сказав, що для того, аби робот біль-менш пристойно міг вести машину, треба посилити потужність обрахунків в 10 разів. А це перспектива на роки, тобто вуглекислого газу в атмосферу полетить ще більше.

Читати далі…

Творення українського радянського міфу. “Щорсу” Олександра Довженка – 80

Кінорежисер Володимир Денисенко, який проходив практику в Довженка та часто бував у нього вдома, згадував коментар Олександра Петровича щодо фільму:”Я все це вигадав”. А образ головного героя Довженко описував так: “Щорс – це болід, який пронісся над Землею”. Сцени загибелі у фільмі немає. “Щорс стояв біля вікна. Він був прекрасний… Більше ми його не бачили”, – ось такий легкий натяк містять фінальні рядки сценарію.

Читати далі…

Казка без продовження

З кожним роком розрив поміж реальностями більшає. Все менше вони розуміють одна одну. І некерованість поки-що вселяє в дурнів надію. Червона Шапочка ще не знає, що в її лісі вже немає ані вовків ані дерев.

Читати далі…

Спека для бідних (чтиво не для “широкого загалу”)

В принципі, думати мали б передусім молоді, ті, хто має шанс дожити до якогось умовного 2050-го чи 2080-го року. Але тут є важливе питання, чи вміє більшість з них взагалі думати, а чи тільки рефлексувати на відео- і аудіо образи із ґаджетів? Ну що ж, ще древні римляни казали – «Кожному своє».

Читати далі…

Україна – світові. “Людині з кіноапаратом” – 90!

У тому ж році ВУФВКУ за наказом Москви ліквідовують, перейменовують на “Українафільм” та підпорядковують центральному “Союзкіно”. Така формальна автономія триває до 1933 року. За наказом згори значну частину архіву ВУФКУ перевозять до Москви, де з українських стрічок вирізають інтертитри і замінюють їх російськими. Саме тому оригінальна українська копія “Людини із кіноапаратом” не збереглася, як і багатьох інших картин вироблених ВУФКУ.

Читати далі…

Ойкофобія і комунікація

Розмова про еліти й маси стара, як і вся сучасна Європа та її дебати про демократію, олігархію чи популізм. Не буду говорити про Маркса, Ясперса, Ортегу-і-Гассета, Бодріяра чи Шевченка – вони своє вже сказали. Натомість хочу згадати українського медіадослідника Георгія Почепцова, який твердить, що в кожному суспільстві є еліти, громадяни та те, що їх зв’язує – комунікація.

Читати далі…

«Три моря» Східної Європи з Україною «за бортом»

Одним словом, учасники ініціативи «Три моря» повні завзяття, ентузіазму і надій. Не залишилась в Любляні без надії й наша країна – учасники зустрічі натякнули, що наступного року до ініціативи могла б долучитися й Україна, яка поки-що перебуває «за бортом».

Читати далі…

Десять технологічних проривів 2019 року від Білла Гейтса

Усі ці технології не є фантастикою чи далеким майбутнім – над ними вже сьогодні працюють університетські вчені та інженери великих корпорацій у різних країнах світу. Ці пристрої та інновації можуть допомогти людству із вирішенням глобальних проблем. 

Читати далі…

Translate