Час для удару по Україні

Час для удару по Україні
Цієї осені політична ситуація в Україні та геополітична – у світі може підштовхнути Путіна до нового наступу на нашу країну. Зараз він має для цього найбільш слушну нагоду.

Найкращий час для швидкого наступу – кінець осені. Це відомо всім військовим. Дощі ще не почались, бездоріжжя не буде перешкоджати техніці йти уперед. Прорвались, захопили новий рубіж, і почалася негода, яка не дає переможеним повернути втрачені позиції. Загроза російського удару з’являлась кожної осені, російські війська завжди проводили підготовку до наступу, але лише цього року події в Україні та у світі розгортаються так, що роблять цей удар як ніколи можливим.

Білоруський чинник

Після того, як Лукашенко та Путін зустрілись у Сочі, всі експерти в один голос стверджують, що Путін пропонував Лукашенку допомогу в обмін на об’єднання Білорусі з Росією.

Вірогідно, що після зустрічі російські спецслужби влаштують у країні кілька терактів, які загострять ситуацію. Можливо, це навіть буде імітація замаху на Лукашенка, в якому звинуватять, звичайно ж, США та НАТО. Це підштовхне Лукашенка у “братні” обійми Путіна і може змусити його погодитись на умови Москви.

Наступним кроком буде введення у Білорусь російських військ під виглядом захисту російських військових частин, розташованих у цій країні. Зрозуміло, що у такому разі на Росію посиплються нові санкції. Але Путін не може собі дозволити втратити Білорусь, отже, буде змушений зайти на її територію. Чому б Путіну не спробувати вбити двох зайців, одночасно атакувавши Україну?

Уже зараз із великою ймовірністю можна прогнозувати замороження Німеччиною “Північного потоку-2” через тиск США, отруєння Навального та вбивство російським агентом у Берліні чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Наближаються вибори у США, і якщо Трамп не переможе, то дуже ймовірно, що новий президент посилить санкції проти Кремля. А якщо санкцій Путіну не уникнути, то для чого йому стримувати себе?

Росія та Білорусь: спільний удар

Атакувати нас Росія почне разом із білоруською армією. Для цього на українсько-білоруському кордоні буде організована провокація у стилі гітлерівського нападу на радіостанцію у Гляйвіце. Після того одночасно почнеться атака наших позицій з боку білоруського кордону та на ділянках, де нещодавно було проведено розведення військ. У цих місцях наша оборона найслабша, там немає мінних загороджень, які могли б знизити темп наступу. З огляду на те, що з боку Білорусі ми не маємо суцільної лінії оборони, а лісиста та болотяна місцевість ускладнить використання “Джавелінів”, ворог зможе досягти значних успіхів. Додайте сюди головнокомандувача Зеленського, який абсолютно нічого не розуміє у військовій справі, та активність російської агентури, представники якої зараз займають низку ключових посад в українських силових відомствах. Наслідки для України можуть бути катастрофічними.

На підтвердження версії про російську атаку свідчить багато чинників. Білорусь уже привела свої війська у бойову готовність. Незабаром мають розпочатись спільні російсько-білоруські навчання “Слов’янське братерство”, які передують безпрецедентним за масштабами російським навчанням “Кавказ-2020”. Війська готові та чекають наказу.

Міжнародний військовий спротив

США та НАТО дуже серйозно ставляться до загрози російського наступу та намагаються йому протидіяти. Кораблі держав Альянсу постійно заходять до Чорного моря та у порт Одеси, показуючи свою присутність та солідарність з Україною.

Нещодавно п’ять літаків НАТО, які мають можливість вести розвідку на 600 кілометрів углиб російської території, піднялись над окупованими Росією землями. Окрім того, на 30 кілометрів до контрольованої росіянами території наблизилось три стратегічні бомбардувальники В-52Н повітряних сил США.

7 вересня у Чорне море зайшло французьке військове судно Dupuy de Lome, яке заблокувало роботу російських комплексів ППО С-400 в тимчасово окупованому Криму, показавши у такий спосіб, що Росія не зможе тягатись із силами блоку у разі відкритого протистояння.

Зараз західні політики показово висловлюють солідарність з Україною. Описані вище дії французького військового корабля – це меседж Макрона Путіну. Президент Франції, який останнім часом всіляко виступав за зближення з Росією, зрозумів, що насувається велика війна, і він не хоче опинитись у списку людей, які їй сприяли. Якщо Путін перейде певні межі, їхній з Макроном дружбі прийде кінець.

Ангела Меркель дала зрозуміти, що готова підтримати санкції проти “Північного потоку-2”. Під тиском США Сербія, яку в Європі вважають ледь не сателітом Росії, відмовилась від участі у військових навчаннях “Слов’янське братерство”. Але, зрозуміло, що країни НАТО не наважаться на військову допомогу Україні, якщо це рішення не підтримають Сполучені Штати. І от тут у Путіна є кілька козирів у рукаві.

Наближаються вибори президента США, і Трамп не впевнений, що виграє їх. Якщо Росія не може посприяти його перемозі, то натомість дуже легко допоможе йому програти. Достатньо буде знову нагадати про втручання у попередні вибори чи вдати, що допомагає перемогти у майбутніх. Скоріш за все, Кремль уже натякнув на це.

Схоже, президенту США навіть відкрили одного з агентів ФСБ, який має зробити інформаційний вкид. Щоб уберегтись від цього, 10 вересня 2020 року проти Андрія Деркача були запроваджені персональні санкції через “спроби вплинути на вибори президента США 2020 року”. У заяві, опублікованій на сайті Міністерства фінансів США, стверджується, що Андрій Деркач “був активним агентом Росії впродовж понад десяти років, підтримуючи тісний зв’язок із російською розвідкою”.

Окрім зливу реальної чи фейкової інформації щодо російської підтримки на попередніх виборах, Путін знає ще багато способів того, як завадити Трампу перемогти. Достатньо згадати масові протести, двома рушійними силами яких є антифашистська організація “Антифа”, яку всіляко підтримує Росія, та фашистські організації, які також радикалізують мітинги. Є безліч доказів їхнього тісного зв’язку із російськими фашистськими рухами. Нова хвиля протестів та лавина фейків може сильно підмочити рейтинг Трампа.

Отже, ситуація, в якій опинилась Україна, є як ніколи загрозливою. І бачать це всі, окрім української влади.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Перемир’я як спосіб шантажу Приватна армія: переваги та ризики