Червона печера як реєстр змін довкілля

Червона печера як реєстр змін довкілля
Недалеко від міста Більбао, що переливається кольоровими будинками, на півночі Іспанії лежить такий же барвистий, хоча й підземний світ карстових коридорів. Сталагміти і сталактити печери Goikoetxe є не лише, як це часто трапляється, білими – багато з них пишаються барвами від медового до глибокого червоного – пише Катрін Корнеі в журналі Scientific American.

З нових досліджень випливає, що ці формації, відомі загалом як спелеотеми, взяли своє забарвлення з органічних речовин, що вимивалися з ґрунту і зносились у печеру водою. У статті, опублікованій на вебсайті часопису Quaternary International у квітні цього року, автори висувають припущення, що спелеотеми печери Goikoetxe завдяки цьому є своєрідним архівом, де зареєстровані зміни, що відбувалися в довкіллі, як-от інтенсивність і різновид опадів.

Вірджинія Мартінес-Пілладо, палеокліматологиня із дослідницької групи Atapuerca і Мадридського центру еволюції та поведінки UCM-ISCIII, продерлася крізь коридори печери Goikoetxe і добралася до sala roja – “червоної комори”. “Там все навколо червоне”, – так описує цю вкриту красивими налипаннями комору Мартінес-Пілладо. Разом з колегами вона зібрала чотири сталагміти, що “виростали” з дна печери, щоб дослідити їх у лабораторії. Аналіз мікроелементів виключив наявність окисів заліза, яким зазвичай приписують здатність надавати червоне забарвлення (так думають про Марс).

Науковці зауважують, що сталагміти можуть вказувати на природні умови, що панували у минулому. Наприклад, як твердить Елісон Блит з Університету Кертіна, що в австралійському Перті, яка не брала участі у цих дослідженнях, зміни в інтенсивності опадів впливали на кількість органічних речовин, що потрапляли до печери. “Якщо ми виміряємо хімічні сигнали, що містяться у кожному шарі, то зможемо відтворити зміни різних природних параметрів, які ставалися з часом”, – каже вона.

Мартінес-Пілладо разом зі своєю групою тепер аналізує сталагміти, щоб реконструювати зміни опадів і рослинного покриву над печерою Goikoetxe, але, як кажуть дослідники, таку саму техніку можна застосувати і для інших печер зі спелеотемами, багатими на органічні речовини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Генетика для кожного Мурашки атакують за запахом