Четверта промислова революція: людство на порозі змін

Четверта промислова революція: людство на порозі змін
З-поміж низки різноманітних і цікавих завдань, що поставлені перед сучасним суспільством, найбільш важливим і вражаючим є усвідомлення і формування нової технологічної революції, яка передбачає як мінімум перетворення людства. Ми стоїмо біля витоків революції, яка фундаментально змінить наше життя, нашу працю і наше спілкування. За масштабом, обсягом та складністю це явище, яке я вважаю четвертою промисловою революцією, не має аналогів у всьому попередньому досвіді людства.

Нам ще тільки належить усвідомити всю повноту темпів розвитку і розмаху нової революції. Уявіть собі необмежені можливості суспільства, в якому мільярди людей пов’язані між собою мобільними пристроями, що відкривають безпрецедентні горизонти в сфері обробки і зберігання інформації та доступу до знань. Або подумайте про приголомшливе поєднання технологічних проривів, які лише зароджуються, в найширшому спектрі галузей, включаючи, до прикладу, штучний інтелект (ШІ), роботизацію, Інтернет речей (ІР), автомобілі-роботи, тривимірний друк, нанотехнології, біотехнології, матеріалознавство, накопичення і зберігання енергії, квантові обчислення. Багато з цих інновацій тільки зароджуються, але наближаються до того переломного моменту, коли почнуть розвиватися, нашаровуючись і підсилюючи одне одного, становитимуть перетин технологій зі світу фізики, біології та цифрових реалій.

Ми є свідками кардинальних змін в усіх галузях, які відзначені народженням нових бізнес-моделей, дизруптивним впливом[1] на існуючі традиційні компанії, а також корінним перетворенням систем виробництва, споживання, транспортування і постачання. Що стосується соціальної сфери, то зміна парадигм відбувається в тому, як ми працюємо і спілкуємося, самовиражаємося, отримуємо інформацію і розважаємося. Аналогічна трансформація відбувається на рівні урядів і державних установ, а також, поряд з іншими системами, в освіті, охороні здоров’я і транспорті. Крім цього нові шляхи використання технологій для зміни нашої поведінки, а також існуючих систем виробництва і споживання відкривають можливості для відновлення і збереження навколишнього середовища, а не для створення прихованих витрат-екстерналій у формі зовнішніх витрат.

З точки зору розмірів, темпів розвитку і масштабу ці зміни носять історичний характер.

Розвиток і впровадження новітніх технологій пов’язані з невизначеністю і означають, що ми поки що не маємо уявлення, як надалі розвиватимуться перетворення, обумовлені цією промисловою революцією. Сам факт їх складності і взаємозалежності по всіх секторах передбачає відповідальність всіх учасників глобального співтовариства – урядів, бізнесу, наукового світу і громадськості – за роботу в тісній взаємодії одне з одним, необхідній для кращого усвідомлення тенденцій, які формуються.

Єдине розуміння має принципове значення для створення спільного майбутнього, заснованого на єдності цілей і цінностей. Нам потрібно мати комплексне і єдине уявлення про те, як технології змінюють наше життя і життя майбутніх поколінь, як вони перетворять економічну, соціальну, культурну і гуманітарну середу нашого проживання.

Характер змін, що відбуваються настільки фундаментальний, що світова історія ще не знала подібної епохи – часу як великих можливостей, так і потенційних небезпек. Однак у мене викликає занепокоєння той факт, що лінійність (нереволюційність) мислення багатьох лідерів або їх поглиблення в одномиттєві проблеми не дозволяють їм стратегічно усвідомлювати дизруптивні сили та інновації, що формують наше майбутнє.

Мені чудово відомо, що деякі представники наукових кіл та професійних спільнот вважають, що процеси змін, які тут розглядаються, лише складова частина третьої промислової революції. Проте я вважаю, що самостійність четвертої промислової революції можна обґрунтувати трьома факторами, а саме: темпи розвитку, широта і глибина, системний вплив.

Із вступу до книги «Четверта промислова революція» (Клаус Шваб).

[1] Терміни «дизрупція» і «Дизруптивна інновація» набули широкого висвітлення в ділових і управлінських колах. З останнього – Клейтон М. Крістенсен, Майкл Е. Рейнор і Рорі МакДональд, «Що таке Дизруптівна інновація?», Harvard Business Review, грудень 2015 р

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ