Чому США дозволили добудову “Північного потоку-2”

Чому США дозволили добудову “Північного потоку-2”
Нещодавно світові ЗМІ облетіла звістка про те, що США дозволили добудову “Північного потоку-2”. Упродовж тривалого часу Вашингтон вводив санкції проти компаній, що прокладали газогін. Україна, країни Прибалтики і Східної Європи підтримували ці санкції, оскільки вважали, що будівництво “Північного потоку-2” загрожує їхній енергетичній безпеці. У разі добудови газогону постраждає насамперед Україна, адже Росія зможе постачати газ у Європу в обхід нашої газотранспортної системи. Це також розв’язує руки РФ навіть для більш масштабної агресії проти України.

Саме тому деякі експерти сприйняли таке рішення США неоднозначно й навіть почали називати його зрадою України. Радник української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович узагалі оголосив, що нам слід орієнтуватися на Китай, якщо США нас надалі не будуть підтримувати. У відповідь Вашингтон зауважив, що не вважає особисту думку Арестовича позицією української влади.

Проте не все так однозначно, як комусь з експертів здається. Хоча Америка і є стратегічним партнером України, вона керується насамперед власними національними інтересами. Нині їй вигідніше дозволити добудову “Північного потоку-2”, щоб поліпшити відносини з Німеччиною, провідною країною ЄС. Окрім того, Росія також трохи заспокоїться й не буде здійснювати провокативних дій проти США, наприклад кібератак, що шкодили американській економіці. Німеччині добудова “Північного потоку-2” також вигідна. Країна декларує перехід до “зеленої енергетики”, який хоче зробити за 30 років. Тож російський природний газ їй підходить, бо є не надто шкідливим для довкілля, а також дешевим.

США й Німеччина – наші союзники, тож вони не забувають про Україну й обговорюють можливу компенсацію для нас у разі введення в експлуатацію “Північного потоку-2”. Зокрема, розглядається компенсація транзитних зборів, які Україна втратить через газогін. Окрім того, Захід також планує збільшити інвестиції в нашу країну для розвитку української економіки. США й Німеччина вимагатимуть від Росії гарантій укладення угоди з Україною про газопостачання після 2024 року, коли завершиться чинний договір. Росія поки що погоджується на це, але якщо вона відмовиться від своїх зобов’язань, США і країни ЄС посилять санкції проти неї. Тож говорити про те, що Америка та Німеччина нехтують інтересами України, не можна.

Проте навіть якщо трубопровід добудують, має ще відбутися його сертифікація. Цей процес також може загальмуватися, оскільки Росія хоче, щоб “Газпром” мав монопольне право на володіння газогоном і на його використання. ЄС, однак, на це не піде, оскільки в європейському законодавстві забороняється монополія. Зокрема, у липні 2021 року суд ЄС не підтримав апеляцію Німеччини на рішення Європейського суду, у якому забороняється монопольний доступ “Газпрому” до газопроводу OPAL – сухопутного продовження “Північного потоку”. Тому питання про введення в експлуатацію газогону залишається поки що відкритим.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Західноєвропейські країни закликали до поглиблення діалогу з Росією Чи принесла Україні користь зустріч Байдена та Путіна?