By 
14 листопада цьогоріч на засіданні Генасамблеї ООН ухвалили дуже важливу і знакову для України резолюцію під назвою “Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України”. За неї проголосували 94 країни, 13 її не підтримали, 74 утрималися. До тих, хто голосував проти, належать переважно автократичні й маргінальні країни: Білорусь, Північна Корея, Іран, Куба, Еритрея, Сирія, Зімбабве. Ефіопія, Малі, Нікарагуа.
Проти голосував також і Китай, оскільки для нього не є вигідним як суттєве послаблення росії, так і блокування та конфіскація її активів. Річ у тім, що КНР також має значні фінансові активи у світі, які в разі її нападу на Тайвань можуть бути заблоковані, тож Китаю не потрібні такі прецеденти.
Усі країни, що голосували проти, активно наголошували на тому, що ухвалення цієї резолюції є порушенням міжнародного законодавства, оскільки так нібито легалізується крадіжка коштів іншої держави. Це свідоме перекручування фактів, адже грубим порушенням міжнародного законодавства є насамперед агресія росії проти України, і рф мусить бути покарана за цей злочинний акт, зокрема й фінансово – через блокування й конфіскацію активів. Україна за час воєнних дій зазнала збитків уже на понад 330 млрд доларів, і ця цифра буде тільки зростати.
За даними експертів, сьогодні заарештовано приблизно 300 млрд доларів активів рф і майже 200 млрд, що належать російським олігархам. Проте, за інформацією деяких аналітиків, росія має за кордоном активів на 1 трлн доларів, просто закордонні спецслужби ще їх не знайшли. Україна має цілковите право використовувати ці кошти на відбудову економіки. І такі випадки в історії вже були. Після Першої світової війни Німеччина мала виплатити великі репарації – 269 млрд золотих марок, і це затягнулося аж до 2010 року. За злочини гітлерівського нацистського режиму Німеччині також довелося фінансово розплачуватися, але ці репарації не були такими значними, як після Першої світової. США, навпаки, фінансово допомогли Німеччині відродити економіку за “планом Маршалла”, тож зараз ця країна є одним із лідерів ЄС. Сьогодні такий план виробляється і для України. Ще один приклад: Ірак відшкодував Кувейту 52 млрд доларів за завдані під час агресії збитки.
Звичайно, ухвалення такої резолюції – це поки що перший крок світової спільноти на шляху до розроблення чіткого і прозорого механізму відшкодування втрат, завданих Україні війною. Для успішного застосування цієї резолюції найперше потрібно створити Міжнародну компенсаційну (репараційну) комісію, яка сформує реєстр збитків. І це буде не тільки матеріальна шкода, зокрема зруйнована інфраструктура України, але й збитки, втрати чи каліцтва, завдані фізичним і юридичним особам.
І це все має підтверджуватися документально. Юридичне оформлення збитків уже відбувається: наші правоохоронні органи й представники силових структур інших країн документують і підтверджують злочини росії на території України. Після формування реєстру збитків чи одночасно з цим процесом потрібно буде створити також Компенсаційний фонд, куди будуть надходити заарештовані російські активи.
Які міжнародні органи можуть примусити Росію виплачувати Україні репарації? Це, наприклад, Міжнародний суд ООН, але його рішення буде правомірним тільки тоді, як обидві країни погодяться бути сторонами розгляду, а рф на це ніколи не піде. Таке рішення може ухвалити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, але для цього потрібна відповідна резолюція Ради Безпеки ООН, і росія, що входить до Радбезу, обов’язково її заблокує. Відповідні повноваження має також і Європейський суд із прав людини, оскільки права людини в Україні масово порушуються через агресію рф. Але росія вийшла з Ради Європи, тож не виконуватиме рішень європейських органів, зокрема і Європейського суду. Тож складається враження, що рф узагалі неможливо юридично покарати.
Проте є певні правові можливості на рівні окремих країн, де перебувають заарештовані російські активи, коли рішення ухвалить відповідна судова інстанція держави. Звичайно, потрібно буде ще сформувати юридичні процедури, оскільки конфіскація російських активів – це позбавлення прав власності російської держави чи олігархів на них, а європейське законодавство дуже суворо захищає право власності. За сучасними законами більшості європейських країн зробити це буде дуже важко. Але резолюція Генасамблеї ООН “Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України” вже може бути тією підставою, на основі якої будуть ухвалюватися відповідні рішення на рівні європейських країн, у яких є російські активи. І це буде чітким показником того, що перемагає не сила і злочинна агресія, а право й закон, а отже, і справедливість, тож росія буде покарана за всі злодіяння.
