By Хто був батьком Людвіга ван Бетховена? Це запитання викликало інтригу ще за життя прославленого німецького композитора й піаніста, дехто навіть твердив, що він був позашлюбним сином прусського короля. Зараз міжнародна група відомих учених, поміж яких і науковці з Кембриджського університету, вивчила його геном і виявила, що в батьківській лінії композитора справді відбувся розрив. Про це пише хорватське видання Jutarnji list із посиланням на британський The Telegraph.
Нове дослідження, опубліковане в часописі Current Biology, вказує на те, що “позашлюбна” пригода відбулася в період між зачаттям Гендріка ван Бетховена в Кампенгоуті, що в Бельгії, приблизно в 1572 році й зачаттям Людвіга ван Бетховена сімома поколіннями пізніше, в 1770 році, у Бонні в Німеччині. Це могло б означати, що композитор не був “легітимним Бетховеном”, хоч фахівці кажуть, що неможливо ствердити, у якому з поколінь стався розрив.
Сумнів щодо справжнього походження батька Бетховена ще в давніші часи породила відсутність свідоцтва про його хрещення. А це могло б означати, що його музичний геній виник із джерела, яке загубилося в історії.
“Завдяки комбінації архівних документів і даних ДНК нам вдалося виявити розбіжність між юридичною і біологічною генеалогією Людвіга ван Бетховена”, — заявив Маартен Лармусеу, професор людської генетичної біології з Католицького університету в Левені, що в Бельгії.
Відомо, що ще за життя Бетховена виникали сумніви щодо його справжнього походження, та й сам композитор ніколи особливо не заперечував такі чутки. “Моя природа демонструє, що я не належу до цієї плебейської маси”,— написав свого часу глухий композитор у книжці, через яку він комунікував зі своїм оточенням.
Німецька енциклопедія Konversations-Lexikon батьком Людвіга називає Фрідріха Великого, тоді як у музичному словнику, виданому у Франції, зазначено, що композитор був сином Фрідріха Вільгельма II. Обоє згаданих чоловіків були прусськими королями. Бетховен ці чутки спростував лише наприкінці свого життя, після того, як Франц Вегелер, друг дитинства, прислав йому листа, у якому докоряє йому за те, що він “не захистив честь своєї матері”. Композитор відповів йому на це: “Повідомте світові про чесність моїх батьків, а особливо моєї матері”.
Нове дослідження зараз очевидно вказує на те, що в близькій родині міг бути скандал, про який не знав і сам Бетховен. Учені вивчили ДНК із п’яти знайдених волосин Людвігового волосся, що датуються сімома роками до його смерті від цирозу печінки у 1827-му. Композитор помер у 56 років. Учені також виявили, що він мав генетичну схильність до хвороби печінки й був заражений гепатитом Б, що в комбінації з його надмірним споживанням алкоголю могло призвести до смерті. Генетичного пояснення втрати слуху, чим композитор страждав приблизно від свого 25-ліття, поки не став функціонально глухим у 1818-му, не було знайдено.
“Попри те, що не можна ідентифікувати чітку генетичну основу втрати слуху Бетховеном, учені зауважують, що такий сценарій не можна однозначно відкинути. Референтні дані, які відповідають за пояснення окремих геномів, постійно покращуються, тож, можливо, геном Бетховена в майбутньому зможе виявити причини того, чому композитор втратив слух”, — говорить доктор Аксель Шмідт з Інституту людської генетики в Університетській лікарні в Бонні.
Ученим не вдалося знайти й генетичного пояснення гастроінтестинальної недуги Людвіга, що мучила його наприкінці життя. Але дослідники, відштовхуючись від генетичних даних, кажуть, що целіакія або неприйняття лактози є малоймовірними.
