Чи був екологічний саміт COP26 у Глазго результативним?

Чи був екологічний саміт COP26 у Глазго результативним?
Нещодавно в Глазго, що у Великобританії, завершився екологічний саміт COP26, у якому взяли участь керівники приблизно 150 країн: Великобританії, США, Канади, Австралії, держав ЄС та Азії тощо. Проте саміт проігнорували очільник Росії Володимир Путін, який надіслав відеозвернення учасникам зустрічі, і президент Китаю Сі Цзіньпін. Джо Байден розкритикував таке ставлення керівництва Росії та Китаю, оскільки їхні країни є одними з головних забруднювачів довкілля.

Кліматичні зміни щороку посилюються. Дедалі швидше тануть льодовики і відбувається опустелювання, підвищується рівень Світового океану, збільшується кількість стихійних лих: ураганів, тайфунів, масових пожеж, повеней тощо.

Особливо небезпечним наслідком кліматичних змін є зростання температури. У більшості регіонів стає все спекотніше, тривалість теплих місяців збільшується. За даними науковців приблизно мільярд людей можуть постраждати від екстремальних температур. Якщо кліматичні зміни не будуть зупинені, то третина населення Землі змушена буде жити за середньої температури приблизно 29°C – нині така спека спостерігається переважно в Сахарі. До того ж у пустелю перетвориться 19% земної поверхні. Деякі регіони внаслідок екстремального впливу спеки можуть стати непридатними для життя, зокрема це частина Африки, регіон Близького Сходу (центр світового нафтовидобутку), густонаселена Велика Китайська рівнина тощо.

За підсумками зустрічі країни підписали угоду, щоб запобігати небезпечним змінам клімату. Зокрема, держави домовилися, що вони будуть здійснювати всі заходи, щоб не допустити підняття загальної температури на планеті на понад 1,5°C. Вони погодили зменшення викидів метану, скорочення вирубування лісів, адже саме дерева поглинають приблизно 30% вуглекислого газу. За даними Інституту світових ресурсів, у 2020 році було вирубано 258 тис. км2 лісу. Для протидії цьому приблизно 100 країн пообіцяли зменшити винищення лісів і призупинити деградацію земель до кінця 2030 року, а також вирішили виділити на відновлення лісів 19 млрд доларів державних і приватних коштів.

Одним із важливих пунктів угоди було скорочення видобутку і використання вугілля, яке суттєво сприяє виникненню парникових газів. Вугільна генерація у світових енергоресурсах становить нині приблизно 37%. Навколо цього питання виникли бурхливі дискусії: спершу йшлося про повне припинення використання вугілля, але оскільки в багатьох країнах воно є одним із головних джерел енергії, держави домовилися скорочувати його використання поступово.

У цьому контексті представник Індії Бхупендер Ядав зазначив, що його країна хотіла б повністю відмовитися від використання вугілля та іншого викопного палива, але хто тоді допоможе їй розв’язувати енергетичні проблеми, що виникнуть, фінансувати програми розвитку та боротися з бідністю?

Річ у тім, що деякі країни, зокрема Китай, Австралія, Росія, США, не підтримали угоду про вугілля, оскільки вона стримуватиме їхній економічний розвиток. Але водночас вони хочуть, щоб менш розвинуті країни дотримувалися вимог. Хоча в угоді передбачені певні фінансові преференції для держав, що розвиваються, щоб допомогти їм адаптуватися до кліматичних змін, чітких механізмів надання такої допомоги немає.

Тож екологи здебільшого вважають цю угоду декларативною і зазначають, що вона не викличе системних і послідовних дій від держав для зменшення викидів й уповільнення кліматичних змін.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш також назвав кліматичну угоду недостатньою, оскільки світ досі перебуває “на межі катастрофи”. На його думку, прийняті домовленості – це певний компроміс, який намагається враховувати інтереси різних країн.

Представники багатьох екологічних організацій взяли участь у протестних акціях, які відбулися під час саміту. Зокрема, шведська школярка та екоактивістка Ґрета Тунберг звинуватила очільників розвинених країн у тому, що вони не хочуть реально боротися зі змінами клімату, а лише проголошують пусті декларації. Вона закликає до термінових і радикальних кроків для зменшення викидів парникових газів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ