By Рослини, ймовірно, можуть розрізняти звуки води, що пливе, чи комахи в польоті, – пише Марта Зараска в журналі “świat Nauki”.
“Упродовж десятиліть превдонауковці переконували, що музика позитивно впливає на ріст рослин. Докази на підтримку цієї теорії були щонайменше сумнівними. Однак нові дослідження припускають, що деякі рослини можуть розрізняти звуки булькотіння води у трубці чи дзижчання комах.
Під час останніх експериментів Моніка Ґаліано, еволюційний біолог з Університету Західної Австралії, разом з колегами помістила саджанці гороху в коробочки у формі оберненої літери Y. Одне з рамен кожної коробочки помістили у ринви з водою чи обмотали трубками, по яких текла вода; у другому з рамен була тільки земля. Як з’ясувалось, коріння гороху проростало лише в бік рідини, незважаючи на те, чи була вона легко доступною, чи прихованою в трубці. “Вони просто знали, що вода там є, навіть якщо єдиною річчю, яку вони могли відчути, був звук рідини, що пливла всередині трубочки”, – каже Ґаліано. Але коли саджанець мав вибір – трубочка з водою чи вологий ґрунт, то обирав друге. Ґаліано припускає, що рослини використовують звукові хвилі, щоб виявити віддалену воду, але прямують за вологою, якщо вона є десь ближче. Результати свого дослідження Моніка Ґаліано опублікувала у часописі “Oecologia”.
Експеримент австралійської науковиці не був першим у цій сфері. У 2014 році Хайді М. Аппель, експертка з досліджень середовища з Університету в Толедо, з’ясувала, що різушка Arabidopsis відрізняє звуки живлення гусені від вібрації, яку породжує вітер – рослина продукувала більше хімічних токсинів, коли “почула” споживання їжі гусінню. “Ми недооцінюємо рослини, оскільки їхня реакція на подразники є менш помітною для нас. Однак виявляється, що листя є надзвичайно чутливим детектором вібрацій”, – підтверджує керівник досліджень.
Ще один доказ того, що рослини “чують”, – це “вібраційне запилення”, під час якого бджолоподібні, які дзижчать на певній частоті, стимулюють виділення пилку.
Мікаель Шьонер, біолог з Грайфсвальдського університету в Німеччині, вірить, що рослини мають органи, які вловлюють звуки. “Звукові вібрації, здається, ініціюють реакції рослин через механорецептори – дуже дрібні волоскові структури. Однак у рослин немає нічого, що діяло б як мембрана”, – стверджує вчений.
Чи впливає вібраційне запилення впливає на рослини так само, як і на тварин? Моніка Ґаліано зауважує: “Шум може блокувати інформаційні канали поміж рослинами, наприклад тоді, коли вони мусять остерігати одні одних від комах”.
Отже, коли наступного разу ввімкнете у своєму саду продувач для листя чи ножиці для живоплоту, зважайте на почуття рослин”.
