Чи нападе Білорусь на Україну?

Поки президент України Володимир Зеленський їздив до США та європейських країн, кремлівський очільник Володимир Путін відвідав Білорусь, де зустрівся із самопроголошеним білоруським лідером Олександром Лукашенком. Диктатори обговорювали співпрацю в економічній та оборонній галузях і за результатами переговорів заявили, що Білорусь залишається надійним партнером Росії і не планує ні на кого нападати. Проте саме такі заяви Путіна й Лукашенка викликають занепокоєння, оскільки, як ми знаємо, якщо вони щось обіцяють не робити, то, найімовірніше, саме це й хочуть зробити.

Відомо, що Путін пообіцяв Лукашенку реструктурувати весь білоруський борг, щоб нібито покращити економічну ситуацію в Білорусі, проте кремлівський карлик нічого просто так не робить. Найімовірніше, що Лукашенко також пообіцяв щось Путіну, зокрема, можливо, і надання білоруських військ для нового наступу на Україну. Цю теорію підтверджує також те, що Білорусь останніми тижнями обмежила пересування цивільного населення в прикордонних областях — те саме спостерігалося напередодні нападу на Україну 24 лютого. Про можливий наступ з білоруської території після Нового року говорив і генерал Валерій Залужний. Він зазначив, що так Путін хоче послабити східний фронт і показати Заходу, що він не планує зупинятися. Зі свого боку, Захід економічно може не витримати тривалої війни, тому тиснутиме на Україну, щоб вона погоджувалася на мирні переговори.

Отже, потрібно проаналізувати, чи готується наступ із Білорусі. Або ж це чергова російська інформаційно-психологічна операція, щоб постійно тримати в напрузі українські війська, які перебувають біля білоруських кордонів, і щоб їх не перекинули на східний фронт. Як зазначають військові експерти, щоб розпочати масштабний наступ, Білорусь має підготувати потужне ударне угруповання з відповідним технічним забезпеченням, а це не менш як 50–70 тисяч військових. За даними української розвідки, у Білорусі зараз є приблизно 10 тисяч російських солдатів, проте частина з них не має потрібного військового вишколу, тобто для їхнього навчання ще потрібно кілька місяців. 

Зараз відбувається перекидання техніки до південних білоруських регіонів, що межують з Україною, але воно не є масштабне, тож технічне забезпечення можливого наступу поки що недостатнє. Є також невелика ймовірність залучення білоруських військових до нападу.Протесеред тамтешніх солдатів, як і поміж білоруського народу, переважають миролюбні настрої, військові не прагнуть гинути на війні з українцями. 

Крім того, якщо Лукашенко кине свою армію на український фронт, то нікому вже буде захищати самого диктатора. Тож цілком імовірно, що білоруси знову повстануть. Частина білоруських військових може перейти на бік України й воюватиме вже проти лукашенківського режиму. Тому в Лукашенка дуже складне завдання: догодити своєму російському покровителю з Кремля і не розпочати повномасштабних військових дій проти України, оскільки ЗСУ завдадуть удару у відповідь і, можливо, навіть по військових базах на білоруській території, а це може призвести до падіння білоруського диктатора. 

Отже, певна ймовірність наступу з білоруської території є, проте це може бути також і черговою інформаційно-психологічною операцією, щоб тримати в напрузі Збройні сили України.