By 
Нещодавно в Чехії відбулися парламентські вибори. Керівна партія ANO поступилася першістю праволіберальному союзу Spolu, який набрав 27%. Керівник Spolu Петр Фіала, найімовірніше, стане прем’єр-міністром. Третє місце зайняли “Чеська піратська партія” та STAN, які отримали приблизно 15%, на четвертому перебувають праворадикали з партії “Свобода та пряма демократія” – вони здобули 10% голосів.
Після виборів ЗМІ сповістили про хворобу президента Чехії Мілоша Земана, який мав підписати указ про перше засідання парламенту. Деякі експерти припускали, що насправді він не хворіє, а лише хоче відтягнути засідання, оскільки на виборах виграли опозиційні партії. Потім стало відомо, що очільника Чехії шпиталізували. Нещодавно спікер Верхньої палати Чехії заявив, що Земан не зможе виконувати своїх посадових обов’язків через стан здоров’я. Пресслужба центрального госпіталю, де лікувався очільник Чехії, також підтвердила, що стан Земана важкий.
Президент, однак, встиг підписати указ про початок роботи парламенту. Під час першого засідання, що відбулося 26 жовтня, депутати, зокрема, розглядали відставку очільника Чехії. Відповідне подання скерував комітет Сенату з питань Конституції. Проте це тільки перший етап відставки, остаточне рішення має ухвалити Палата депутатів 8 листопада. Лише після цього Мілош Земан піде у відставку, а його функції будуть розподілені між іншими гілками влади. Парламент Чехії згодом має також ухвалити рішення про дострокові президентські вибори.
Як же вплине відставка президента на політичну ситуацію в Чехії? Аналітики вважають, що коли Земан піде з посади, свої позиції посилять опозиційні партії. Блок Spolu, “Чеська піратська партія” та STAN зможуть сформувати уряд і визначати ключові засади внутрішньої та зовнішньої політики Чехії. Праворадикальна партія “Свобода та пряма демократія”, найімовірніше, перебуватиме до них в опозиції.
Сильні позиції все ще має колишня керівна партія ANO на чолі з Андреєм Бабишем, який був прем’єр-міністром. Деякі експерти прогнозують, що він балотуватиметься в президенти й має шанси виграти перегони. Але це малоймовірно. Хоча він ще має певну електоральну підтримку, навколо нього багато скандалів, пов’язаних із нераціональним використанням європейських коштів. На думку керівників Єврокомісії, Земан і Бабиш поцупили частину коштів, що їх ЄС скеровував для підтримання й реформування Чехії. Тож якщо Бабиш і захоче стати президентом, ЄС зробить усе, щоб його дискредитувати, а якщо його все-таки оберуть, то може взагалі припинити фінансування Чехії.
Відставка Земана суттєво посилить проєвропейську орієнтацію чеської політичної еліти. Президент має проросійські позиції, тож постійно обставав за активізацію відносин із Росією. Він навіть не хотів визнавати причетність російських спецслужб до вибухів на військових складах Чехії, коли це підтвердило розслідування і з країни було вислано 18 російських дипломатів. Земан також намагався загравати з Китаєм, навіть призначив своїм радником китайського бізнесмена, якого, як потім виявилося, китайська влада засудила за корупційні дії. До речі, очільник Чехії також звинувачується в корупції. Канцелярія Земана до останнього не хотіла оприлюднювати інформацію про стан його здоров’я, оскільки після його відставки доволі ймовірним є відкриття проти нього кримінального розслідування.
Припинення повноважень президента Чехії буде вигідним також і для України, адже Мілош Земан виступав за послаблення санкцій проти Росії через тимчасову окупацію Криму та частини територій Донбасу, а іноді взагалі заявляв, що потрібно змиритися з тим, що півострів російський.
