By Аналітичний центр Atlantic Council 2 липня 2018 року зібрав думки відомих експертів щодо американської політики у питанні анексії Криму Росією.
29 червня президент Дональд Трамп розповів журналістам, що він не виключає можливості визнання нелегальної анексії Криму Росією у 2014 році. Трамп має зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним цьогоріч у Гельсінкі 16 липня і багато хто переживає, що він зможе програти Крим.
Політика США щодо Криму була послідовною, починаючи з 2014 року, і була чітко озвучена прес-секретарем Держдепартаменту в річницю анексії Криму: “Крим є частиною України і наші кримські санкції залишаться в силі, поки Росія не поверне контроль над півостровом Україні “.
UkraineAlert запитав своїх експертів та друзів наступне: “Чи “віддасть” президент Дональд Трамп Крим на саміті у Гельсінкі 16 липня? Якою може бути така угода і що вона означатиме для Європи?”
Андерс Аслунд, провідний дослідник, Atlantic Council: президент Трамп ігнорує національні інтереси США і ворожо налаштований до демократичних союзників США. Він приховує антизахідну політику за ширмою шокуючого невігластва. Трамп говорить про те, що він може дати Путіну, а не про те, чого він хоче від Путіна. Що він може віддати? Конгрес США має схвалити будь-яке послаблення санкцій проти Росії, однак, Трамп може насміхатись з цього і ускладнити утримання санкцій. Трамп може розвинути свою заяву про те, що Крим – російський, тому що населення російськомовне, але не роз’яснити наслідки такої заяви. Він також може пообіцяти зменшити підтримку Україні та НАТО. Саміт в Гельсінкі, як видається, може стати катастрофою подібною до Ялти ІІ.
Майкл Карпентер, колишній високопосадовець Пентагону і директор американського Центру Байдена: вказуючи, що він може за спиною України говорити про статус Криму напряму з Путіним, Трамп шкодить основоположним принципам світового порядку. Такі заяви є безвідповідальними і небезпечними…
Аріель Коен, дослідник Atlantic Council: Крим Трампові не належить, щоб його віддавати; він належить Україні. Однак, щоб покращити відносини з Росією, адміністрація Трампа може використати модель країн Балтії 1940-1990-х; США не визнали незаконну окупацію країн Балтії, однак, практично нічого стосовно цього не робили. В такому випадку, адміністрація може вимагати повного припинення російської підтримки для сепаратистів на Донбасі, відновлення територіальної цілісності України і пообіцяють зняти санкції, введені через ситуацію в Україні. Побачимо наскільки ефективно адміністрація Трампа може зняти санкції Конгресу. Загалом, це буде перемога Путіна, як особи, що розширює територію Росії.
Орест Дейчаківський, колишній радник Гельсінської комісії: Будь-яке визнання Трампом незаконної анексії Криму Росією буде обурливим. Це кине виклик стратегії США та світовому порядкові. Це буде верхом іронії через те, що саміт проводитиметься в столиці Фінляндії, де було підписано Гельсінський заключний акт в 1975 році. Вдершись до України, Росія порушує кожен з основоположних принципів ОБСЄ, засвідчених заключним актом, включаючи територіальну цілісність, рівність суверенітетів і утримання від використання сили.
Реакція в США та в Європі (можливо, за виключенням декого) буде надзвичайно негативною. Трамп піде проти власної команди з національної безпеки, Держдепартаменту та Конгресу.
Таким чином, я не думаю, що Трамп прийме захоплення Криму Росією. Однак, через непередбачуваність президента, ніщо не можна повністю виключати.
Евелін Фаркас, дослідник Atlantic Council, аналітик з питань безпеки NBC/MSNBC: Жоден президент, включаючи президента Трампа не може віддавати територію іншої держави, навіть ту, яка перебуває під незаконною окупацією. Міжнародне право та Рада Безпеки ООН сказали своє слово. Крим належить Україні. Звичайно, якщо наш президент зробить ще одну заяву прихильну до ренегатської політики Путіна, це створить занепокоєння не лише для уряду України, але і для демократій по всьому світові. Це буде вербальний подарунок Путіну і не існує подарунка у відповідь, який компенсував би для США шкоду сприйняттю США у світі як захисника міжнародного права та універсальних цінностей.
Едвард Лукас, віце-президент аналітичної установи США Center for European Policy Analysis: Відповідь має бути «ні». Служба має сказати йому, що з режимом Путіна спрацьовує лише тверда позиція. Однак, президент не слухає своєї служби. Росія – слабка країна, яка має потужне керівництво, а США – навпаки. Путін – експерт «вербування» – психологічних трюків, яких він вивчив в школі КДБ. Нарцистичний Трамп піддається на компліменти. Боюся, цей саміт добре не закінчиться.
Вільям Тейлор, віце-президент аналітичного центру США Intitute for Peace і колишній посол США до України: Президент Трамп не віддасть Крим 16 липня. По-перше, Крим йому не належить. Статус Криму як частини України було визнано міжнародною спільнотою після розвалу Радянського Союзу в 1991 році. Крим юридично є частиною України. По-друге, вдершись до Криму, Росія порушила міжнародне право та угоди, підписані нею з Україною та міжнародною спільнотою після 1992 року. Росія не має прав на Крим. Міжнародні санкції залишаться до повернення Криму Україні. По-третє: США не визнають права на територію іншої країни, отриманого в результаті незаконної окупації, так само, як США заявили в 1940 році, коли Держсекретар Самнер Веллес засудив незаконну окупацію СРСР трьох Балтійських країн.
Russia’s Putin is widely known to come into meetings fully prepared, and President Trump should do the same. Here, @mikercarpenter, with others, offers one example of how a blunt Presidential control approach to foreign policy could do more harm than good—https://t.co/2tw7bPHC9T
— Atlantic Council (@AtlanticCouncil) 2 липня 2018 р.
