By 
На початку березня в Грузії спалахнули протести, спричинені прагненням грузинського парламенту ухвалити закон про “іноземних агентів”. Відповідно до норм документа “іноагентами” стають усі організації, що отримують кошти від іноземних фондів, навіть якщо ці кошти йдуть на розбудову громадянського суспільства, реформування певних сфер суспільного життя чи інші важливі для країни справи. Він майже повністю копіює схожий російський закон, який був ухвалений ще на початку правління Путіна. Завдяки дії цього закону громадянське суспільство в Росії було майже знищене, бо за співпрацю з іноземними фондами передбачалася навіть кримінальна відповідальність.
У Грузії закон ухвалили лише в першому читанні, а після доопрацювання планували прийняти в другому і ввести в дію. Але проросійська грузинська влада помилилася. Грузинський народ, який активно підтримує євроінтеграцію і не хоче повертатися в орбіту Росії, вийшов на протести. Мітинги відбувалися в центрі Тбілісі, навпроти парламенту, і зібрали приблизно 50 тисяч учасників, що є досить значною цифрою для маленької Грузії. Поліція намагалася розігнати протестувальників, деяких навіть заарештувала, але мітинги спалахували з новою силою. Протестувальники закликали не ухвалювати ганебний закон і посилити євроінтеграційні прагнення держави, оскільки європейські країни заявили, що ухвалення такого закону може повністю закрити шлях Грузії до Європи. Навіть президентка Грузії, яка перебувала за кордоном, підтримала мітингарів.
Можливо, влада гадала, що населення проковтне цей закон і все мине спокійно.Імовірно, грузинська владахотіла вислужитися перед Росією, оскільки напередодні декілька російських високопосадовців, зокрема В. Володін, досить схвально відгукнулися про ухвалення закону. Крім того, за словами грузинських політиків, так вони прагнули зменшити загрозу нападу з боку Росії, оскільки нову російську агресію Грузія б не пережила. Але це тільки чергові брехливі спекуляції грузинської влади, яка від свого приходу на керівні посади має проросійську позицію. Напад Росії на Грузію сьогодні неможливий, оскільки всі свої сили РФ кидає на український фронт.
Зважаючи на масові протести, грузинські парламентарі вирішили відступити й у другому читанні провалили законопроєкт. Це трохи заспокоїло протестувальників, але частина з них ще виходила на мітинги з політичними вимогами, зокрема щодо відставки влади та переобрання парламенту. Виконання цих вимог дало б можливість перезавантажити грузинську владу й посилити європейські орієнтації.
Вигідно це було б і Україні, адже офіційно Грузія проголосила нейтралітет щодо російсько-української війни, а неофіційно підтримує Росію Зокрема, вона відмовилася надати Україні зброю, хоча й підтримувала нас гуманітарно, а також не запровадила санкцій проти РФ. Ба більше, через Грузію йде потужний потік транзитних вантажів, частина з яких входить у санкційні списки. Натомість грузинський народ підтримує Україну у її боротьбі з російським агресором, багато грузинських добровольців воює в лавах ЗСУ. Деякі протестні акції також проходили під супровід українського гімну, що засвідчує проукраїнські симпатії мітингарів. Президент України Володимир Зеленський подякував грузинам за таку активну підтримку.
Отже, намагання грузинського парламенту посилити проросійський курс не мали успіху, тож політики були змушені відступити. І хоча повного перезавантаження влади не відбулося, уже на наступних парламентських виборах, які будуть у 2024 році, найімовірніше, переможуть проєвропейські й проукраїнські політсили.
