Чи рятують міжнародні організації світ від глобальних потрясінь? 

Чи рятують міжнародні організації світ від глобальних потрясінь? 

Частина 2. Основні вимоги МВФ

МВФ стверджує, що при розробці стабілізаційних програм займає “прагматичні позиції, визнаючи, що було б невірно застосовувати універсальну модель до всіх країн”. Однак, формулюючи рекомендації, фонд все ще керується монетаристським підходом до аналізу інфляції та платіжного балансу.

До практичних стабілізаційних програм МВФ зазвичай входить: скорочення бюджетних видатків, зокрема й на соціальні цілі; скасування або зменшення державних субсидій на продовольство, товари широкого вжитку і послуги, що спричиняє підвищення цін на них; збільшення податків на особисті доходи; стримування зростання, або заморожування заробітної плати; підвищення облікових ставок, обмеження кредитів, зокрема споживчого призначення, лібералізацію зовнішньоекономічних зв’язків; девальвацію національної валюти.

На думку МВФ, ці заходи необхідні “для досягнення стійкої рівноваги між попитом на ресурси та їхньою наявністю”, яка, зі свого боку, повинна привести до стабільного економічного зростання та підвищення рівня зайнятості. Насправді ж докладені зусилля не завжди приносять бажаний результат, особливо, якщо економічні негаразди є перманентними і супроводжуються спадом виробництва. Ба більше, подібні стабілізаційні заходи часто сприяють згортанню інвестицій, зниженню темпів економічного зростання, а також загостренню соціальних проблем. МВФ стверджує, що “процес перебудови може спричинити за собою короткострокові соціальні витрати для вразливих верств населення”.

Фінансова допомога, яку надає МВФ, – це урядова позика. Невигідність такого кредиту у тому, що виплата відсотків і погашення основної частини боргу здійснюється з доходів держбюджету, тоді як такі позики безпосередньо не призводять до виробництва фінансового прибутку.

Україна як позичальник МВФ також має певні зобов’язання, наприклад зміни до пенсійного законодавства. Торік у жовтні Верховна Рада ухвалила закон про пенсійну реформу, який містить вимоги до мінімального страхового стажу для виходу на відпочинок і передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень. Натомість МВФ заявив, що пенсійна реформа має низку недоліків, які нівелюють мотивацію людей працювати довше і робити більші внески. Це робить пенсійну систему нестійкою, а тому потрібно докласти більше зусиль для її вдосконалення. З листопада 2017 року працівники МВФ вивчають зміни до пенсійного законодавства України, аби зрештою повірити у довгострокову фінансову стійкість Пенсійного фонду.

Наступна вимога МВФ – формування неупередженого Вищого антикорупційного суду. Після багатомісячних погоджень з міжнародними організаціями і Венеціанською комісією законопроект про Антикорупційний суд таки ухвалили. Однак МВФ і Світовий банк поки не відреагували на прийняття закону. Фонд ще має з’ясувати, чи відповідає документ домовленостям.

Які наступні вимоги МВФ слід очікувати Україні? Після ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд, який, на думку президента Венеціанської комісії Джанні Букіккіо, відповідає рекомендаціям, ВРУ розпочне перемовини з МВФ щодо скорочення дефіциту державного бюджету та ціни на газ.

Голова європейського департаменту МВФ Пол Томсен нагадав українцям про наступні вимоги фонду, зокрема про “економічно обґрунтовану” ціну на газ. На його думку, критично важливо деполітизувати процес формування цін на енергоресурси для майбутньої співпраці з фондом.

Чого очікувати українцям від “економічно обґрунтованого тарифу”? Підняття цін на газ спровокує інфляцію, яка за 2017 рік сягнула позначки більше 10%. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі у лютому 2018 року інфляція була визначена як головний ризик для України. Звісно, ніхто не сперечається з вимогами МВФ щодо єдиних цін на ринку, але досягнути цього можна різними способами, і не обов’язково через підвищення цін. Та й чи не дивно, що в умовах ринку та конкуренції всі проблеми економічного, соціального, культурно-духовного характеру вирішуються шляхом підвищення цін і тарифів?

У разі виконання зобов’язань перед МВФ Уряд України отримає 1,9 млрд доларів кредиту. Як і на що матеріалізуються ці кошти? Не варто думати, наче щось зміниться в промисловій політиці чи структурній економіці. Гроші від МВФ не йдуть на фінансування бюджету, на покриття бюджетного дефіциту – у резерв Нацбанку України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ