By 
Нещодавно Європарламент ухвалив резолюцію, у якій закликав європейські країни надати Україні статус кандидата на членство в ЄС. Президія Європарламенту у своїй заяві наголошує, що Україна переживає складні часи, зазнає суттєвих збитків і втрачає багато життів своїх громадян, але успішно протистоїть російській агресії й, захищаючи свій суверенітет та територіальну цілісність, боронить європейські демократичні цінності. У цих умовах ЄС мусить бути гідним партнером і створити всі умови для того, щоб Україна стала членом європейської родини. Згадує президія і про європейські прагнення Грузії та Молдови.
Країни Балтії й Східної Європи підтримують вступ України в ЄС і активно лобіюють наші інтереси. Президент Польщі Анджей Дуда навіть вирушить найближчим часом у турне державами “старої Європи”, щоб переконати їхнє керівництво підтримати Україну. Проте такої думки дотримуються не всі країни ЄС. Франція, наприклад, загалом позитивно ставиться до євроінтеграційних прагнень Києва, проте очільник країни Емманюель Макрон часом говорить про те, що Україна ще не готова до вступу до ЄС. Визначеної позиції уникає також Німеччина. Канцлер Олаф Шольц декілька разів заявляв, що Україна не відповідає деяким стандартам Євросоюзу. Проте населення Німеччини переважно на боці українців, а громадська думка досить потужно тисне на владу, тож О. Шольц може змінити своє ставлення й підтримати Україну.
Деякі побоювання щодо членства України в ЄС висловили також Данія і Швеція, які доклали багато зусиль, щоб сприяти боротьбі з корупцією в Україні, проте не вдовольнилися досягнутими результатами. Тож вони будуть висувати певні вимоги до Києва у сфері антикорупційної боротьби. Неоднозначну позицію займають і Нідерланди. Прем’єр-міністр країни Марк Рютте заявляв, що Україна спершу має виконати відповідні вимоги Євросоюзу, а потім їй уже можна надавати новий статус. Проте останнім часом його позиція пом’якшилася. Негативно про можливість членства висловилася й Австрія, яка заявила місяць тому, що Україна ще не готова до отримання статусу кандидата. Однак наразі її висловлювання змінилися, зокрема вона стверджує про готовність створити новий формат для України, Молдови та Грузії, надати цим країнам статус кандидата, проте деталі такого формату не пояснює. Певні побоювання щодо України має й Угорщина, яка завжди говорила про порушення прав етнічних угорців на Закарпатті. Проте останні заяви угорської влади щодо Києва є більш оптимістичними.
Наприкінці червня цього року відбудеться саміт Європейської ради, на якому можуть ухвалити рішення про надання Україні, Молдові та Грузії статусу кандидата в члени ЄС. Наша країна вже розпочала активну адвокаційну кампанію: понад 200 неурядових організацій надсилають листи урядам європейських країн із проханням підтримати Україну.
Нещодавно міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що наша країна не сприйматиме жодних альтернатив наданню статусу кандидата, що їх пропонують деякі європейські держави. Проте Україні потрібно також активніше працювати й над розв’язанням внутрішніх проблем, оскільки побоювання частини країн ЄС мають під собою підстави. Сьогодні ми перебуваємо в правовому режимі воєнного стану, але це не має бути перепоною для реформування, навпаки, у таких умовах зміни можуть відбуватися швидше. Потрібно, наприклад, завершити конкурс з обрання антикорупційного прокурора, сформувати нову Вищу раду правосуддя за рекомендаціями Етичної ради, адже найбільше претензій країни ЄС мають саме до реформування судової системи. Бажано також ратифікувати Стамбульську конвенцію щодо протидії домашньому насильству. Ці та інші кроки показали б європейським країнам, що ми готові до змін і будемо їх здійснювати.
Проте навіть якщо Україна здобуде статус кандидата в члени Євросоюзу, найближчим часом до цього об’єднання вона не ввійде, адже для цього потрібно здійснити низку процедур. Після надання статусу кандидата розпочнуться офіційні переговори щодо умов підписання Угоди про вступ – і тут усі країни ЄС зможуть висувати Україні свої вимоги та побажання, а ми змушені будемо їх враховувати. Після підписання Угоди про членство потрібно її ратифікувати в усіх країнах ЄС, на цьому етапі також можуть виникнути проблеми. Потрібно буде ратифікувати її також і в Україні, а потім, можливо, ще і змінити нашу Конституцію. Тож цей шлях може зайняти роки. Фінляндія, наприклад, подала заявку на членство в 1992 році, а ввійшла до ЄС лише в 1995-му. А для деяких країн цей процес розтягнувся на 5 і більше років.
Нещодавно в Україні з робочим візитом побувала очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. На зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським вона обговорила перспективи надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Вона високо оцінила наші шанси здобути кандидатство, проте зазначила, що деякі європейські країни мають певні сумніви, тож Україна мусить засвідчити свою готовність продовжити реформи, особливо в судовій та антикорупційній системах.
