Чи відродиться в Східній Європі геополітичний концепт Міжмор’я для протидії Росії?

Чи відродиться в Східній Європі геополітичний концепт Міжмор’я для протидії Росії?
Масове скупчення російських військ біля кордонів України засвідчило, що Володимир Путін не хоче відмовлятися від своїх експансіоністських прагнень. РФ посилює тиск на Україну та на інші держави Східної Європи, зокрема Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, країни Прибалтики, які довго перебували в орбіті впливів Росії ще від часів Радянського Союзу і постраждали від радянської тоталітарної системи. І сьогодні РФ знову планує відродити свою імперську могутність. Тому країни Східної Європи активізують співпрацю, щоб протидіяти загрозам із боку Росії, зокрема інформаційній війні, яка вже сьогодні інтенсивно ведеться й на яку Кремль виділяє приблизно 100 мільярдів доларів щорічно.  

Наприкінці квітня відбулося термінове онлайн-засідання Вишеградської групи, до якої належить Польща, Чехія, Словаччина й Угорщина. Час від часу звучать заяви про можливий вхід до її складу України. На засіданні обговорювалася безпекова ситуація в регіоні, зокрема україно-російське протистояння та російські диверсії в Чехії. Учасники зібрання підтримали дії України й Чехії, а також зазначили про важливість співпраці членів Вишеградської групи для посилення безпеки в регіоні.   

На початку травня відбувся саміт “Бухарестської дев’ятки”, яка була створена з ініціативи Польщі та Румунії у 2015 році для активізації економічної й безпекової співпраці. До групи також входить Словаччина, Угорщина, Чехія, Болгарія і країни Прибалтики. На саміті, зокрема, обговорювали зосередження російських військ біля кордонів України, провокації Росії на Чорному морі та вибухи на складах у чеському Врбетіце. Учасники підтримали дії Чехії щодо вислання 18 російських дипломатів, а також домовилися про співпрацю для протидії негативним впливам із боку Росії.  

 Після травневого саміту “Бухарестської дев’ятки” керівник  Польщі Анджей Дуда та очільник Румунії Клаус Йоганніс заявили, що потрібно посилювати європейську безпеку й активніше допомагати Україні, зокрема сприяти її входженню в НАТО. Варшава останнім часом є надійним союзником Києва, вона була одним з ініціаторів створення у 2020 році Люблінського трикутника, куди входить Польща, Україна й Литва. Ця організація буде сприяти поглибленню взаємодії не тільки у сфері економіки, але й оборони, зокрема активізує співпрацю між МЗС, Радами національної безпеки трьох країн тощо. У межах групи держави також створили спільну військову бригаду. Останніми роками Україна посилює співпрацю з Молдовою та Грузією, як асоційованими членами ЄС. 

Усі ці ініціативи викликають цікавість до відродження пpoєкту Мiжмop’я, який передбачав формування пoтужнoгo гeoпoлiтичнoгo coюзу кpaїн Цeнтpaльнoї тa Cхiднoї Євpoпи (Пoльщі, Укpaїни, Литви, Лaтвiї, Ecтoнiї тощо) для стримування вeликopociйcьких iмпepcьких aмбiцiй. Його намагалися створити ще на початку минулого століття польський президент Ю. Пілсудський та український очільник того часу С. Петлюра. У нинішній гeoпoлiтичній ситуації мiцний aльянc нeзaлeжних дepжaв Цeнтpaльнoї i Cхiднoї Євpoпи cтaв би aдeквaтнoю вiдпoвiддю нa eкcпaнciю агресивної євpaзiйcькoї iмпepiї, щo є нeбeзпeчною для вciх кpaїн Євpoпи, aлe ocoбливo для Укpaїни. 

Якщо ж політичні еліти потенційних країн-учасниць Міжмор’я домовляться про формування ініціативи зараз, то проєкт може дати потужний імпульс їхньому економічному розвитку завдяки залученню нових ринків. Окрім того, відкриються можливості для співпраці не лише між країнами Східної Європи, але й між Європою та Азією з використанням “шовкового шляху”.

1 Comment

  • Ivan Rusger , 16 Червня, 2021 @ 9:01 pm

    Історично так склалося, що зазначені кольором країни можуть бути тільки експлуатованими росіянами або прусами. Манія величі створення великого об’єднання повинна бути підкріплена ресурсами. В іншому випадку – це звичайна параноя.

Залишити відповідь до Ivan Rusger Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Загострення на правому фланзі Європи Доба глибинних розривів Живучість поділів «холодної війни»