Чи введуть США санкції проти Угорщини?

Чи введуть США санкції проти Угорщини?

Нещодавно міжнародну спільноту облетіла новина про те, що США ввели санкції проти Міжнародного інвестиційного банку (МІБ), створеного в Угорщині Росією. Він захищав фінансові інтереси РФ, а частина його співробітників здійснювала також розвідувальну діяльність. Санкції ввели й проти громадянина Угорщини Імре Лослоуцкі, який упродовж тривалого часу був дипломатом, зокрема послом Угорщини в Азербайджані та Казахстані, а зараз виконував функції віцепрезидента підсанкційного МІБ. Хоча він не є наближений до прем’єра Угорщини Віктора Орбана, але введені санкції — прозорий натяк на те, що в разі продовження проросійської політики наступний пакет санкцій буде застосований уже проти найближчого оточення Орбана чи й проти нього самого.

Проросійська риторика прем’єра Угорщини триває. На початку року Орбан заявляв, що європейські санкції проти Росії не дають потрібного результату, а тільки шкодять економіці Євросоюзу, тож їх потрібно послаблювати. Крім того, він зазначав, що Росія ніколи не погодиться на програш, а Путін буде воювати до останнього, тому потрібно розпочати перемовини між Росією та Україною, щоб припинити війну. Це типові проросійські наративи, спрямовані на те, щоб примусити Європу тиснути на Україну для проведення переговорів, що є невигідні для Києва. Нещодавно Орбан знову заявив, що Україна — це фінансово неспроможна країна й без допомоги ЄС та США вона може припинити існування. Частково він має рацію, адже завдяки фінансовій допомозі від наших союзників ми можемо підтримувати економіку, яку ослаблює війна. Проте Орбан чомусь не згадав, що економіка Угорщини також значною мірою залежить від фінансової допомоги з боку Брюсселя. Якщо вона припиниться, то в країни будуть великі проблеми.

Окрім того, Угорщина й далі активно співпрацює з країною-агресором Росією та її васалом Білоруссю. Так, нещодавно очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто відвідав Москву, де домовлявся про продовження енергетичних угод. Тобто Угорщина й надалі купуватиме в Росії нафту та газ, підкріплюючи її економіку. У лютому Сіярто також побував у Білорусі, де зустрічався з її самопроголошеним очільником Олександром Лукашенком. Цим він фактично підтвердив легітимність останнього всупереч ключовим рішенням ЄС, який не визнає законності перебування при владі білоруського очільника. Представники Брюсселя висловили занепокоєння щодо цього, проте Сіярто на це не звернув уваги й нещодавно брав участь у засіданні білорусько-угорської міжурядової комісії, яку очолює Сергій Олейник, один із головних дипломатів Лукашенка. 

Угорщина підтримує також активні відносини й з іншим союзником Кремля  Іраном. У листопаді 2022 року до Будапешта приїздив із робочим візитом іранський міністр економіки Ехсан Хандузі, з яким були ухвалені певні домовленості. ЄС критикує таку зовнішньополітичну діяльність Угорщини, проте Будапешт зазначає, що ці дії є в межах національних інтересів країни й не шкодять економіці Євросоюзу. Частково це так, проте Угорщина суттєво дошкуляє зовнішньополітичним інтересам ЄС, що спрямовані на послаблення Росії. Тож Євросоюз розглядає питання обмеження фінансових дотацій Будапешту, а США  введення санкцій проти провідних високопосадовців Угорщини.

І це буде не перший прецедент. У 2014 році Штати запровадили санкції проти шести громадян Угорщини за їхні корупційні діяння. Їм заборонили в’їзд до Америки, а їхні рахунки в американських банках заморозили. Це було зроблено за часів президентства Барака Обами, коли віцепрезидентом був Джо Байден. І сьогодні вже адміністрація останнього розглядає це питання. Заборона діяльності МІБ — це не перший сигнал Угорщині від адміністрації Джо Байдена. Так, у березні Будапешт не запросили на “Саміт за демократію”, на якому були всі європейські країни. Крім того, сьогодні вже розглядається питання про зарахування Угорщини до країн із частковою демократією, оскільки авторитарні тенденції тут посилюються щороку, а Орбан жорстко переслідує всі опозиційні сили, не даючи їм можливості ефективно протидіяти його режиму.

Зважаючи на це, нещодавно Орбан заявив, що Будапешт переосмислить своє ставлення до Росії, яка не прагне завершувати війну. Угорщина має також переглянути ставлення до європейських санкцій проти “Росатома” й російського олігарха Алішера Усманова. Попередні рази вона блокувала їхнє введення, зокрема зазначаючи, що має домовленості з “Росатомом”, який будує 2 реактори на угорській АЕС “Пакш”. Проте Угорщина, за словами експертів, може передати це будівництво французькій корпорації Framatome, яка вже є одним із підрядників цього будівництва, не зазнаючи суттєвих фінансових збитків. Санкції проти “Росатома” й олігарха А. Усманова ввели США, і це також прозорий натяк Угорщині.

Отже, через проросійську політику Угорщини Брюссель роздумує над обмеженням фінансової підтримки Будапешта, а США планують ввести санкції проти угорських високопосадовців, якщо їхня діяльність не зміниться. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Результати поїздки президента Франції та очільниці Єврокомісії до Китаю Результати візиту Зеленського до Польщі