Чи витримає Захід енергетичний тиск Росії?

Чи витримає Захід енергетичний тиск Росії?

Європейські країни підготували вже сьомий пакет санкцій проти Росії, який передбачає ембарго на торгівлю золотом, обмеження щодо “Сбербанку” й низки російських високопосадовців. Санкції проти Росії працюють, й економіка країни-агресора послаблюється, але всі ці заходи нелегко даються і європейським державам.

Так, Росія використовує нафту й особливо газ як зброю. Зокрема, останнім часом вона суттєво обмежила постачання газу в європейські країни, що спричинило зростання цін на енергоносії та посилення панічних настроїв серед європейців. Газосховища держав ЄС тільки частково наповнені, а вже наближається опалювальний сезон, тож європейці бояться залишитися без російського газу, а отже – із холодними батареями опалення.

Звичайно, країни ЄС перестраховуються, деякі з них мають альтернативні джерела постачання, але здебільшого вони дуже залежать від російського газу й не можуть швидко замінити його іншим. Тому європейські держави, особливо Німеччина, закликають своє населення економити газ, оскільки його забракне й температура в їхніх домівках взимку буде меншою, ніж зазвичай. Якщо ж росіяни повністю зупинять газопостачання, то багатьох європейців чекатиме холодна зима. Це може призвести не тільки до економічної кризи (адже багато західних підприємств залежать від російського газу), а й до протестів чи навіть до соціального вибуху: якщо населення матиме суттєві проблеми з теплопостачанням, то вийде на мітинги. У деяких державах Європи це навіть може спричинити зміну влади. Можливо, на це й розраховує Володимир Путін, а тому навмисно піде на такі кроки, щоб покарати європейські країни за їхню підтримку України.

Чи готові європейці до такого сценарію? Звичайно, вони намагаються підготуватися, однак абсолютно все передбачити неможливо. Країни ЄС здебільшого вже почали активно запроваджувати програми енергозаощадження й закликають бізнес і пересічних громадян, якщо ті мають змогу, обмежити споживання газу й активно використовувати енергоощадні технології.

ЄС підписав угоду щодо постачання газу з Азербайджаном, який скеровує в європейські країни приблизно 10 мільярдів кубометрів цього палива. Надійним партнером Євросоюзу є також Норвегія, яка забезпечує приблизно 20 % газових потреб ЄС. Але збільшувати видобуток країна вже не може. Тому Євросоюз змушений звертатися також до США та Катару, які постачають у європейські країни зріджений природний газ. Проте навіть його європейцям забракне.

Якщо ж Росія повністю припинить газопостачання в країни ЄС, це може призвести до суттєвих проблем у європейській економіці. Проте, найімовірніше, Кремль на це не піде, оскільки в такому разі європейський ринок буде повністю закритий для РФ, яка до війни постачала до 40 % всього газу, який споживала Європа. Європейські країни наклали обмеження на постачання російської нафти, проте ще не передбачили жодних санкцій щодо російського газу.

Крім того, ЄС уже починає іти на певні поступки Росії. Зокрема, на прохання Німеччини Канада відремонтувала турбіну для “Північного потоку” і відправила її Росії. Україна висловила щодо цього занепокоєння, адже турбіна входить до санкційного списку. Проте Німеччина була змушена зробити це, щоб не виникло проблем із газопостачанням, оскільки Росія використала метод шантажу й заявила, що обмежила експорт газу через “Північний потік”, бо без турбіни нормальне функціонування газопроводу неможливе.

Країни ЄС турбують також економічні проблеми, зокрема зростання цін на низку товарів унаслідок подорожчання енергоносіїв і впровадження санкцій проти Росії. У Великобританії, наприклад, змінюється уряд: прем’єр-міністр Борис Джонсон змушений був піти у відставку, причиною якої, крім скандалів із його оточенням, були також і економічні проблеми. В Італії також настала внутрішньополітична криза й відбувається зміна уряду – ці явища зумовлені економічною ситуацією. Тож це дуже серйозна проблема.

Закономірно виникає запитання: чи витримає європейське населення, яке звикло до високого рівня добробуту, такі негативні зміни? Результати соціологічних опитувань у європейських країнах дають неоднозначну відповідь. Так, європейці здебільшого засудили агресію Росії проти України й готові навіть терпіти певні обмеження заради підтримання Києва. За даними опитування Deutschlandtrend, 61 % німців буде за санкції проти Росії, навіть якщо вони зумовлять зростання цін, проте тільки 32 % готові пристати на повну заборону російського газу. Звичайно, європейці здебільшого підтримують Україну у її справедливій боротьбі з Росією, проте коли вони реально почнуть стикатися з проблемами, зокрема з обмеженням теплопостачання, подальшим ростом цін, то, можливо, їхні настрої зміняться. Так, за результатами опитування Європейської ради із міжнародних відносин, яке проводилося в десяти європейських країнах, 22 % європейців є активними прихильниками України в боротьбі проти Росії та належать до “табору справедливості”, проте 35 % приписують себе до “табору миру”, тобто хочуть найшвидшого припинення війни з поступками для Росії. Половина опитаних становить “сіру масу”, позиція якої не є чіткою й може змінюватися залежно від певних обставин.

У цих умовах європейські лідери мають активніше звертатися до своїх громадян і доносити до них інформацію про важливість підтримання України, адже ми не лише боремося за свої території, а й обстоюємо права і свободи всіх європейців. Якщо Путіна не зупинити в Україні, то на Бучу, Гостомель і Маріуполь можуть перетворитися європейські міста. І головне – потрібно збільшити постачання Україні важкого озброєння, яке дасть ЗСУ змогу здійснити контрнаступ, звільнити захоплені українські території та суттєво послабити Росію. Це зупинить агресивну політику РФ чи взагалі призведе до падіння путінського режиму. Тому послідовне підтримання України всіма демократичними країнами є не актом благодійництва, а вкладом у подальшу безпеку держав ЄС і всього світу загалом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.