Чи є Туреччина союзником України?

В умовах російсько-української війни дуже важливо знати позицію наших сусідів і їхнє ставлення до України. Так, однією з потужних регіональних країн є Туреччина. Вона має договір про стратегічне партнерство з Україною. Торговельна діяльність між країнами щороку тільки посилюється. За останній рік Анкара інвестувала в Україну 4,5 мільярда доларів. З початком російського вторгнення вона підтвердила, що підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, зокрема не визнає анексії Криму.

Турецький очільник Реджеп Ердоган неодноразово висловлювався на підтримку кримських татар і засуджував дії росіян на півострові, які порушують їхні права, а також свободи українців. Туреччина перекрила протоку Босфор для російських кораблів, тож окупанти не можуть потрапити в Чорне море й посилити там свій контингент.До того ж із цієї країни до нас надходять славнозвісні “Байрактари”, які успішно знищують російські танки та іншу ворожу техніку. Путін навіть звертався до Ердогана, щоб той заборонив постачання безпілотників до України, проте турецький очільник відповів, що це приватна справа однієї з турецьких комерційних компаній і він не втручається в її діяльність.

Крім того, Стамбул став переговорним майданчиком для України й Росії. Перемовини, однак, не дають потрібного результату, оскільки російська сторона прагне діяти тільки з позиції сили й не хоче погоджуватися на українські умови. Та й зараз діалог узагалі тимчасово зупинили, адже Росія хоче провести референдум у Херсоні, а потім за його сфальшованими результатами проголосити Херсонську псевдореспубліку чи приєднати цей регіон до Росії. Туреччина пропонує продовжувати переговори, зокрема організувати їх на найвищому рівні, тобто між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. Проте така зустріч стане можливою лише тоді, коли росіяни будуть вибиті з наших територій і це потрібно буде затвердити юридично.

Хоча Туреччина загалом прихильно ставиться до України, вона не перериває економічних і торговельних відносин із Росією, не підтримує санкцій проти РФ і намагається одночасно грати на два фронти. Потрібно зважати на те, що у 2023 році в Туреччині відбудуться президентські й парламентські вибори. Чинна влада хоче мати якнайбільшу підтримку серед населення, тому працює на посилення своєї економіки, зокрема й через торгівлю з Росією. Також країна підтримує туризм, який є вагомою статтею прибутків, тож пускає російських туристів. Анкара активно закуповує російський газ, нафту та зернові (у 2021 році вона імпортувала з Росії 65 % усієї завезеної пшениці), а натомість експортує різноманітні овочі та фрукти.

Мешканці Туреччини неоднозначно ставляться до США, союзника України, частина навіть вважає Штати загрозою національній безпеці їхньої країни. А все тому, що Америка ввела санкції проти турків у відповідь на закупівлю російських ракетно-зенітних комплексів С-400. У Туреччині також досить сильною є російська пропаганда, тому навіть після всіх злочинів росіян турки, які загалом співчувають українцям і підтримують їх, вважають, що заради США й НАТО не потрібно псувати відносин із Росією, яка приносить їхній країні суттєвий прибуток. Крім того, росіяни активно поширювали серед турків тезу про те, що Україна прагнула до НАТО, чим спровокувала агресію. Звичайно, це чергове перекручування й маніпуляція фактами, проте частина мешканців Туреччини у це повірила.

Турецьку владу, яка хоче мати дивіденди від торгівлі й з Україною, і з Росією, звісно ж, можна зрозуміти. Проте їй потрібно чітко визначитися, чи вона підтримує Україну, а отже, і норми міжнародного права, та приєднується до коаліції провідних демократичних країн світу, чи все-таки й надалі поглиблює відносини з Росією. А це може суттєво нашкодити іміджу Туреччини як потужного регіонального лідера, оскільки Росія поступово перетворюється на країну-вигнанця, тож будь-які відносини з нею стають дедалі токсичніші.

Туреччині загалом також вигідне послаблення Росії, оскільки Кремль активно втручався в сирійський і лівійський конфлікти, де Анкара мала свої інтереси. Окрім того, якщо РФ гіпотетично захопить усі українські порти, вплив Туреччини в чорноморському регіоні суттєво послабиться.Тож їй зручніше підтримувати Україну й показати всьому тюркському світу правильні орієнтири, посилюючи так свої позиції в ньому. Крім того, Туреччині не вигідна і тривала війна, оскільки зростає вартість зернових, які вона купує як у Росії, так і в України. Таке підвищення цін здатне спричинити напруження в цьому регіоні й на Близькому Сході, де може виникнути дефіцит продовольства.

У цих умовах Україні потрібно суттєво посилити дипломатичні відносини з Туреччиною та активізувати донесення до турецького населення всієї правди про російсько-українську війну.