Чи Захід примусить Росію відвести війська від кордонів України?

Чи Захід примусить Росію відвести війська від кордонів України?
Росія й далі нарощує сили біля кордонів України. Тут уже перебувають приблизно 120 тисяч російських військових із бойовою технікою. Західні країни занепокоєні такою ситуацією й докладають максимум зусиль для її врегулювання.

Так, у грудні 2021 року президент США Джо Байден і лідер Росії Володимир Путін зустрілися на онлайн-перемовинах, під час яких обговорили стратегічну стабільність, кібербезпеку і ядерну програму Ірану. Одним із ключових питань було посилення військової присутності росіян біля кордонів України. У цьому контексті Джо Байден заявив, що в разі військової ескалації проти Росії будуть запроваджені жорсткі економічні та інші санкції.

Хоча Путін не дістав гарантій неприєднання України та Грузії до НАТО, він запевнив росіян у тому, що задоволений переговорами. РФ знову намагається відігравати роль значної геополітичної країни, прагне повернутися у велику політику, зокрема приєднатися до G7. Путіну була потрібна ця зустріч, щоб показати росіянам, що він є глобальним гравцем і американці змушені на нього зважати; що він і далі підіймає ставки, висуваючи щораз нові вимоги й посилюючи міжнародну увагу до себе.

Про цю зустріч та інші важливі питання кремлівський очільник розповів на підсумковій пресконференції, де вкотре наголосив на тому, що Росія хоче розв’язувати проблеми мирним шляхом. Відповідаючи на питання про гарантії ненападу на Україну, Путін заявив, що зобов’язання мають надати країни НАТО, які, на його думку, нагнітають ситуацію. Він також вважає, що деякі члени Альянсу (Польща, країни Балтії) несуть загрозу Росії, оскільки на їхній території розміщується новітнє озброєння.

Накопичення російських військ біля українських кордонів Володимир Путін назвав “військовими навчаннями” й запевнив, що Росія не прагне ні на кого нападати. Натомість він звинуватив Україну в тому, що вона не дотримується Мінських угод, досі не провела виборів на Донбасі, готує чергову ескалацію й застосовує новітнє озброєння. Він, мабуть, мав на увазі “Байрактари”, за допомогою яких була знищена російська гаубиця, яка всупереч Мінським домовленостям стріляла по українських позиціях. Водночас президент РФ вважає, що ці угоди не треба переглядати, оскільки, на його думку, вони є ефективними. За словами Путіна, вони до того ж отримали статус міжнародного документа, коли Рада Безпеки ООН затвердила їх своєю резолюцією. Про те, що Росія Мінські домовленості не виконує, лідер РФ також не згадав.

Під час пресконференції Володимир Путін заявив, що сподівається на ще одну зустріч із Байденом.Другі онлайн-переговори очільників країн відбулися 30 грудня минулого року. На них Джо Байден окреслив для Росії два шляхи розв’язання ситуації щодо України: дипломатія і деескалація або посилення санкцій проти Москви в разі повномасштабного вторгнення. Президенти домовилися про зустріч своїх делегацій для ґрунтовного обговорення цих питань. У цьому контексті керівник Держдепартаменту США Ентоні Блінкен заявив, що Білий дім готовий до діалогу з Кремлем, проте є межі, за які він не буде переходити. Зокрема, Америка не може заборонити Україні прагнути до вступу в НАТО чи наказати країнам Альянсу не приймати її в блок, оскільки це відкрита організація й будь-яка країна, яка виконає її вимоги, може подавати заявку на вступ до неї. Блінкен також укотре попередив Росію про невідворотні та жорсткі санкції в разі повномасштабної агресії проти України. Обмеження будуть застосовані проти бізнес-структур, які підтримують кремлівський режим, і проти найближчого оточення Володимира Путіна. Генсек НАТО Єнс Столтенберг також заявив про готовність до переговорів із Росією, проте зазначив, що не може заборонити Україні чи іншій демократичній країні подавати заявку на вступ у НАТО й не буде підписувати жодних юридичних зобов’язань із РФ щодо цього.

Зустріч представників США та Росії відбулася 10 січня 2022 року в Женеві. Сторони обговорили безпекову ситуацію у світі, зокрема у Європі, проте не досягли жодних домовленостей, адже залишилися на своїх позиціях. Росія вимагала від НАТО дати гарантії неприєднання України та Грузії до Альянсу, а також відмовитися від освоєння територій тих держав, які ввійшли до блоку після 1997 року, а це країни Балтії та Східної Європи. Тобто РФ фактично хоче повернути собі сфери впливу, які мав Радянський Союз. Проте ні США, ні інші країни НАТО на це не підуть. Очільниця американської делегації Венді Шерман уже заявила, що НАТО не погодиться на такі вимоги, оскільки це принизить блок в очах світової спільноти. Росія, однак, і далі наполягає. Керівник російської делегації Сергій Рябков зазначив, що Москві потрібні “залізобетонні” гарантії нерозширення НАТО на Схід. Американці готові до діалогу й навіть можуть піти на певні компроміси, наприклад щодо розміщення ракетних комплексів у Європі чи зменшення військових навчань у цьому регіоні, але Москва також мусить чимось поступитися, однак поки що вона цього не робить. Тож ситуація на кордонах України залишається напруженою, а Росія не планує відводити свої війська.

Україна нічого не втратила від цієї зустрічі, оскільки Америка, не відмовилася від підтримки нашого суверенітету та територіальної цілісності. І хай як Росія намагатиметься тиснути на США й Альянс, граючи м’язами й погрожуючи ескалацією, їй це не вдасться. Військово Америка й НАТО в десятки разів переважають Росію. І в разі загострення конфлікту війська блоку будуть стягнуті до кордонів Польщі та країн Балтії. Проте Україні потрібно покладатися тільки на свої сили. Так, Штати й НАТО будуть допомагати й надавати озброєння, консультації, фінансову підтримку, але Альянс не введе свої війська на нашу територію, оскільки ми не належимо до блоку. Тому ми маємо посилювати обороноздатність нашої армії, виготовляти чи купляти новітнє озброєння й готуватися до будь-якого сценарію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Геополітичні наслідки протестів у Казахстані Чи відверне Захід поступками російську агресію проти України?