Чи зміниться курс Китаю після з’їзду Компартії?

Чи зміниться курс Китаю після з’їзду Компартії?

У середині жовтня в Китаї відбувся з’їзд Комуністичної партії. У зібранні взяли участь 2300 делегатів, що обговорювали питання зовнішнього та внутрішнього розвитку країни в умовах посилення глобальних викликів. На початку заходу виступив генсек Китаю Сі Цзіньпін, який прозвітував про п’ять років роботи на своїй посаді. Делегати зборів беззаперечно підтримали звіт і проголосували за продовження його повноважень ще на п’ять років. Отже, Сі Цзіньпін за тривалістю перебування на посаді майже досягнув рівня відомих вождів КПК Мао Цзедуна й Ден Сяопіна, які керували країною понад два терміни поспіль. Напередодні з’їзду китайський очільник ініціював внесення змін у конституцію, відповідно до яких генеральний секретар може обиратися більш як на два терміни поспіль.

У своїй промові Сі Цзіньпін наголосив, що продовжуватиме політику на зміцнення китайської економіки. Він заявив про амбітну мету – досягнути за наступне десятиліття рівня економічного розвитку США чи навіть вищого. Проте зробити це буде нелегко, оскільки темпи економічного зростання Китаю останніми роками суттєво зменшилися. Зокрема, на це вплинуло поширення коронавірусу, що дуже загальмувало економічний розвиток у всьому світі, зокрема й у Китаї. Крім того, у Китаї триває іпотечна криза, зростає безробіття, збільшується бідність – ці проблеми потрібно розв’язувати.

Сі Цзіньпін також пообіцяв збільшувати обороноздатність китайської армії, продовжувати її технологічне переобладнання, наповнювати найсучаснішими збройними розробками. Китай має одну із найбільших армій світу й потужний військово-морський флот. Але технологічно вона відстає від військ США на порядок. І посилити її буде досить тяжко, оскільки США та їхні союзники заборонили продавати Китаю технології військового призначення.КНР розбудовує власну оборонну промисловість, яка поки що відстає від оборонної індустрії США. Сі Цзіньпін також наголосив на тому, що КПК має контролювати армію. Мовляв, збройні сили служать народу, а Компартія – виразник його інтересів. Та насправді очільник трохи побоюється, що армійське керівництво може перейти в опозицію, хоча сьогодні армія повністю лояльна до влади, а за найменшу критику КПК будь-кого із військового керівництва негайно відправляють у відставку.

У зовнішній політиці Сі Цзіньпін планує дотримуватися позиції нейтральності й невтручання у внутрішні справи інших країн. Водночас він розкритикував США та їхніх союзників за те, що вони влізають у справи Китаю. Штати та Євросоюз звинувачують КНР у порушенні прав людини, зокрема в переслідуванні національних меншин, як-от уйгурів. Вашингтон також вважає, що Пекін застосовує неконкурентні економічні механізми для посилення політичного впливу на інші країни. Зокрема, Китай обмежує доступ до свого внутрішнього ринку, натомість використовує всі переваги відкритої міжнародної економіки. Сі Цзіньпін також розкритикував НАТО за те, що розширення організації начебто спричинило агресію Росії проти України.

Щодо України Китай займає нейтральну позицію. Він визнає суверенітет і територіальну цілісність нашої країни, але допомагати нам не планує. КНР не підтримала Росію прямо, але й не засудила її нападу на Україну. Водночас Сі Цзіньпін зазначив, що російсько-українське протистояння потрібно зупинити, і закликав до пошуку шляхів врегулювання конфлікту. Хоча Китай не надає прямої військової чи фінансової допомоги РФ, побоюючись західних санкцій, проте інформаційно він на її боці, адже висвітлює для власного населення українські події в привабливому для Росії світлі. І в цьому частково також провина й України, оскільки ми недопрацьовуємо на дипломатичному й інформаційному фронті у відносинах із Китаєм. Так, зараз ми не маємо ні інформаційного представництва нашої країни в КНР, ні навіть посла. Тож Україні потрібно над цим працювати.

Сі Цзіньпін традиційно згадав і Тайвань. Щодо цієї території його риторика змінилася в жорсткіший бік. Якщо раніше він ще розглядав можливість перемовин, то сьогодні заявив, що докладатиме максимум зусиль і використовуватиме всі можливі засоби, зокрема і збройні сили, для повернення Тайваню як споконвічно китайської території. Проте, на думку експертів, Китай ще не готовий до силового захоплення Тайваню, навіть якщо в нього вже є велика армія. Щоб переправити до Тайваню 100 тисяч солдатів, які потрібні для першого удару,  треба декілька десятків тисяч суден. Поки що такого потужного флоту в Китаю нема. Крім того, така агресія спровокує пряму військову відповідь із боку США та їхніх партнерів, оскільки вони пов’язані з Тайванем союзним договором. А це ознаменує початок Третьої світової.

Тож переобрання Сі Цзіньпіна на третій термін означає суттєве посилення його впливів, а отже, і зміцнення авторитарних тенденцій у самому Китаї. Опозиція країни вже усунута від влади. Так, прем’єра Лі Кецяна, який не був прихильником китайського лідера, звільнили. Компартія обрала новий Центральний комітет, куди входять приблизно 200 високопосадовців. Верхівкою ЦК є Регламентний комітет партії, до якого належать сім членів. На з’їзді КПК чотирьох із них, які не були симпатиками Сі Цзіньпіна, зокрема й Лі Кецяна, усунули з посад. Їхнє місце зайняли лояльні до лідера Китаю особи. Отже, Сі Цзіньпін дістав майже необмежену владу, тому може сміливо проводити будь-які перетворення у внутрішній і зовнішній політиці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Чи резолюція ООН про невизнання псевдореферендумів припинить війну в Україні? Ескалація як спосіб збереження влади