Чи зможе ООН припинити війну в Україні?

Нещодавно Міжнародний суд ООН ухвалив безпрецедентне рішення, наказавши Росії негайно припинити військові дії в Україні. Зазвичай розгляд справи в Міжнародному суді може тягнутися роками, але з огляду на складність ситуації й тяжкі гуманітарні наслідки судді досить оперативно ухвалили рішення.

Україна подала позов проти Росії, звинувативши її у відкритій агресії проти українців і геноциді мирного населення. 7 березня суд ООН розпочав слухання, прийняв аргументи України та призначив друге засідання на 8 березня. На ньому Росія могла б надати свої докази, проте вона його проігнорувала. Але це не завадило Міжнародному суду ухвалити постанову, оскільки всім очевидно, що РФ злочинно порушила міжнародне законодавство, а українські аргументи є правдивими й неспростовними.

Міжнародний суд зазначив, що “спеціальна військова операція”, як називає її Росія, призвела до численних жертв серед мирних мешканців і знищення цивільної інфраструктури. Тому всі виправдання РФ, що нібито вона ввела війська, щоб запобігти геноциду населення й агресії з боку України, є необґрунтованими й хибними. Росія взагалі заявила, що “військова операція” в Україні є актом самозахисту й засобом підтримання миру в регіоні. Орвелл у порівнянні з риторикою російських політиків просто відпочиває.

Росія поки що не планує виконувати рішення суду ООН, оскільки порушення міжнародних законів є для неї нормою. Крім того, декілька років тому Держдума РФ визнала російське законодавство вищим від міжнародного. У цьому контексті виникає запитання: чи зможе ООН примусити Росію виконати цю постанову? Міжнародний суд досить рідко ухвалював такі рішення. Зокрема, кілька років тому він наказав створити зону демілітаризації між Камбоджею та Таїландом, щоб не було завдано шкоди людям чи їхньому майну. Обидві сторони беззастережно це виконали.

Якщо ж Росія найближчим часом не припинить війну в Україні, справу проти неї скерують у Радбез ООН, де вона як країна-агресор уже не має права вето. Єдина держава, що може заблокувати рішення Радбезу в справі РФ, – це Китай, якого Москва вважає своїм союзником. Проте Пекін останнім часом намагається потроху дистанціюватися від путінського режиму, який своїми кривавими злочинами завдає суттєвих іміджевих втрат Китаю. КНР прагне мати вигляд цивілізованої й миролюбної країни, яка не схвалює агресивних методів розв’язання конфліктів. І навіть якщо Китай підтримає Росію, рішення Радбезу буде винесене на засідання Генеральної Асамблеї ООН, де в Москви вже нема жодних шансів. Останнього разу на сесії Асамблеї за резолюцію, що засуджує російську агресію щодо України, проголосувала 141 країна й лише 4 були проти. До речі, Китай тоді від голосування утримався. Після цього засідання ООН на прохання Києва може ухвалити рішення про введення миротворчих військ в Україну, які найперше муситимуть розмежувати сторони конфлікту й забезпечити захист мирного населення. У цих умовах Росія змушена буде або вивести свої війська з України, або воювати з усім світом.

Та чи піде ООН на таке рішення? Адже Росія – ядерна держава, а дії Володимира Путіна, який щодня стає дедалі агресивнішим, важко передбачити. Проте ООН і вся світова спільнота мають чітко визначитися: або вони реально підтримують демократичні цінності, хочуть забезпечити мир і стабільність у всьому світі та спільними зусиллями зупинити агресора, або бояться В. Путіна, який і далі знищуватиме мирне населення України, а потім, відчувши безкарність, завдасть ударів по Польщі чи Балтійських країнах. Тоді розпочнеться Третя світова війна, у якій переможців не буде. Тож ООН або підтвердить свої повноваження міжнародного органу, який забезпечує мир і стабільність у світі, або припинить своє існування, як колись зникла Ліга націй, так і не зумівши зупинити Гітлера.

Тому сьогодні потрібно продовжувати економічну блокаду Росії, щоб вона не змогла фінансувати свою військову кампанію. Також, якщо можливо, треба ввести миротворчий контингент ООН в Україну, аби він, наприклад, забезпечував захист гуманітарних коридорів. Тоді російські військові не розстрілювали б мирних мешканців. Бажано було б також скерувати миротворчі сили в Крим і вимагати від Росії вивести всі свої війська з території півострова. До речі, Міжнародний суд ООН також може розв’язати проблему репарацій. Україні вже сьогодні варто порушувати це питання, адже Росія повинна сповна відповісти за свої злодіяння і відшкодувати всі завдані збитки.