Covid-19: туризм і конкуренція в Європі

Covid-19: туризм і конкуренція в Європі
Міф про європейську солідарність і згуртованість під час кожної поважнішої кризи починає валитися, наче картковий будиночок. Лінії розлому незмінні: старі члени ЄС і нові, багаті й бідні, Південь і Північ. Одну з таких криз спричинила пандемія коронавірусу. Точніше – каскад криз, які нашаровувалися одна на іншу. Спочатку це стосувалось нерівномірного забезпечення масками, респіраторами, захисними костюмами. Далі виник хаос у впровадженні обмежувальних заходів різними країнами. Потім настало незадоволення розподілом фінансової допомоги в межах фонду солідарності. І врешті-решт прийшов час на загострення конкуренції у сфері туризму.

Ще до початку туристичного сезону німці й австрійці, а відтак й інші європейці провели кампанію під гаслом: проведи відпустку в своїй країні і допоможи своїй державі подолати lockdown. Спочатку здавалось, що громадяни ЄС так і зроблять – аж поки не припекло сонечко.

Уряди запевняють, що ситуація з пандемією під контролем: помору, як в США, Латинській Америці чи Індії, немає, захисні заходи (маски, антисептики, соціальна дистанція) відпрацьовані, кордони в межах ЄС фактично відкриті. За таких умов важко утриматись від спокуси махнути хоч на кілька днів на морське узбережжя – позасмагати і остудитися в морі, випити сухого вина й з’їсти щось із середземноморської кухні. І почалось. Несміливо, потрохи, але з виразною тенденцією до зростання туристичних потоків в напрямку півдня, в міру наближення піку сезону.

Разом зі збільшенням кількості мандрівників за кордон в урядів низки держав збільшувалась нервозність. Отже, якщо громадяни не послухали рекомендацій про патріотичний відпочинок, а обмежити їм пересування через кордон практично неможливо, то потрібно їх закликати до порядку іншими методами. Так виникли “кольорові” списки країн, де зеленим, помаранчевим чи червоним позначають рівень небезпеки зараження коронавірусом. Відповідно й туристів, які відвідали “червоні” країни, треба покарати або обов’язковим платним тестуванням (що завдасть їм додаткових витрат), або ж двотижневою самоізоляцією (що може призвести до втрати роботи чи доходів від бізнесу).

У рішеннях урядів деяких країн у цьому питанні годі шукати логіки і продуманості. Держави з дуже поганою епідеміологічною ситуацією вносять в “червоний список” країни з просто поганою. Своїх співгромадян про строгіші умови повернення повідомляють несподівано і в такий короткий термін, що ті змушені покидати вже оплачені туристичні локації, відмовлятись від резервацій і переживати стрес у кілометрових автомобільних заторах чи в багатотисячних скупченнях “поверненців” в аеропортах і на вокзалах.

Це, наприклад, відчули на собі 160 тисяч британців, які відпочивали у Франції і яким уряд дав два-три дні на повернення “без наслідків”. Подібно повівся уряд Австрії зі своїми громадянами, які вирушили до балканських країн чи в Іспанію (крім Канарів). Голландці заборонили своїм відпочивальникам їхати на їхню улюблену кемп-дистинацію – на узбережжя Хорватії, хоч там ситуація з коронавірусом значно краща. Зрештою, Хорватія тут заслуговує окремої розповіді.

Оскільки головні літні туристичні напрямки у Європі – Італія, Іспанія та лазурний берег Франції – ще в передсезоння набули сумної слави “вогнищ зарази”, то досить несподівано найпопулярнішою локацією стало хорватське узбережжя Адріатичного моря. У період від спалаху коронавірусу в Європі до початку туристичного сезону Хорватія зуміла звести показники пандемії до меж від кількох до кількох десятків новозаражених щодня, з кількістю померлих і тих, що на респіратору, – в межах десяти на тиждень. Цього не могли не помітити шанувальники літнього відпочинку на морі.

Хорватія – член ЄС, а отже, більш цивілізована і безпечна, ніж інші приморські країни західних Балкан. Має кращу репутацію і дороги, ніж Болгарія чи Румунія. А ще її північна приморська зона є порівняно близькою для громадян Центрально-Східної Європи, щоб поїхати туди на авто. У пік сезону, тобто в першій половині серпня, в Хорватії перебувало приблизно 800 тисяч іноземних туристів. Гості традиційні: німці, словенці, італійці, австрійці, поляки і чехи. Усе це забезпечує хорватському туризму середній прибуток у 60-70% від минулорічного рекордного доходу – несподівано успішно, бо всі сподівались значно гіршого.

Така успішність не може не викликати заздрощів у інших туристичних країн, зокрема тих, чиї громадяни масово обрали “романтичний Ядран”. Реакція не забарилась. Крім згаданих вже Голландії та Австрії, суворіші обмеження для “поверненців” з Хорватії ввела й Італія. І це не все. Очільники двох південних ляндів Німеччини звернулись до федеративного уряду з вимогою занести Хорватію в “червону зону”. Про такий крок роздумують і сусідні словенці.

Чи все це “потопить” другу половину туристичного сезону в Хорватії? Сказати важко – чимало закордонних туристів говорять про те, що в контексті коронавірусу вони в Хорватії почувають себе значно безпечніше, ніж у власних країнах, і висловлюють обурення щодо рішень своїх урядів. Тож не всі й реагують. Наприклад, після раптового наказу австрійського уряду хорватські курорти покинуло приблизно 10 тисяч австрійських туристів із загальної кількості у понад 40 тисяч. Одних просто не лякає двотижнева самоізоляція, інші готові заплатити 100 євро за тест, аби лиш не переривати собі задоволення.

Отже, хорвати з цього приводу не панікують, а натомість пропонують своїм європейським партнерам критичніше поглянути на ситуацію у їхній країні і змінити рішення. Водночас натякають, що пандемія може загостритися в осінньо-зимовий період, коли розпочинається лижний сезон. Зазвичай приблизно 200 тисяч громадян Хорватії щороку виїздили на альпійські курорти. Хтозна, чи зможуть поїхати цьогоріч… Адже солідарність базується на принципі взаємності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Чому Росія для Європи важливіша, ніж Україна? Сербія – не Росія? Покаже Covid-19