By 
Завтра літо. І що менш літньою є погода в нас дома, то більше людям хочеться поїхати кудись у теплі краї, переважно до чистого моря. Доступні без вакцинації і ПЛР-тесту країни, як-от Чорногорія чи Єгипет, є водночас “зонами підвищеного ризику” – адже не тільки ти їдеш туди без перевірки на наявність чи відсутність коронавірусу. Натомість держави, які більше дбають про стан здоров’я своїх громадян і гостей, давно ввели й досі утримують різного рівня обмеження для перетину кордону. “Чарівною паличкою” для розв’язання цієї проблеми мав би стати універсальний сертифікат з описом коронавірусної історії туриста, званий популярно covid-паспортом. Але чиновники й політики, як виявилось, знову видали бажане за дійсне.
Згідно з повідомленнями різних світових ЗМІ, праця над розробленням і впровадженням covid-паспорта почалася ще на початку цього року. Зокрема, і з думкою про те, щоб якнайменше нашкодити туристичному сезонові – тобто й туристичному бізнесові, який у деяких країнах забезпечує дуже важливу статтю бюджету, і рядовим туристам, мільйонам громадян, які хотіли б безперешкодно відпочити влітку від стресів, локдаунів тощо. Але й розроблення, і ще більше – впровадження цього quasi-документа відразу наштовхнулося на значні проблеми.
Розробники з різних країн і структур із самого початку мали доволі відмінні погляди на те, як має виглядати такий документ: чи то як “книжечка”, чи пластикова картка, чи як спеціальна програма в смартфоні. Усі варіанти мали свої плюси й мінуси: якийсь легко було підробити, з іншим було б складніше захистити персональні дані, при ще іншому виникла б дискримінація людей без сучасних ґаджетів. Над усім цим нависала невидима, але відчутна підозра мільйонів людей із різних континентів, що такий додатковий документ покликаний насправді реалізувати “новітнє закріпачення” людей глобальними елітами.
Однак більшість все-таки погодилася заради “святого спокою” й на вакцинацію, і на covid-паспорти. Що ближчою ставала пора відпусток, то більше людей мирилися з потребою дістати такий документ. Й от літо прийшло, туристичний сезон стартував. А де ж “паспорти”? “Ну як де, – відповідають чиновники й політики, – помаленьку впроваджуються в життя”. І дійсно, справа йде, але з деякими поправками.
Наприклад, коли туристи зі Словаччини, де досить високий рівень вакцинованості населення, вирушили в бік морів, то виявилося, що їхня система охорони здоров’я є доволі далекою від цифрових форматів. Навіть паперові підтвердження про щеплення чи негативний тест не завжди відповідають усталеним вимогам для перетину кордону. Їхні довідки дуже відрізняються між собою залежно від місця видавання, часто не перекладені англійською і здебільшого не мають відповідного штрихкоду.
Натомість австрійці, які особливу увагу приділяють захистові персональних даних, розпочали навіть оновлення законодавства з цією метою. Унаслідок цього вони будуть визнавати тільки документи з уніфікованим QR-кодом. Італійці сподіваються, що їхній цифровий сертифікат буде готовим до середини червня. Чехи, у яких немає проблем із двомовними довідками, свій сертифікат планують формалізувати на початку липня. Поляки, які тестують covid-паспорт із кінця травня, теж сподіваються внести його в загальну європейську інформаційну систему до липня. І так далі, і тому подібне. Загалом, реально дивлячись на стан справ, чимало експертів говорять про можливість загального впровадження коронавірусних сертифікатів у Європі в липні-серпні. А літо ж іде.
А як же туристичний сезон, відпустки, відпочинкові плани? У цьому, скажімо собі чесно, хаосі зацікавленим державам, що живуть із туризму, нічого іншого не залишається, як укладати тимчасові двосторонні угоди зі своїми головними “ринками” про правила перетину кордону. Тобто сертифікатній глобалізації доведеться почекати щонайменше до кінця літа.
Та й добре ще, якщо тільки на цьому закінчиться. Є випадки, що дають підстави і для більш песимістичних прогнозів. Наприклад, казус Об’єднаного королівства. Якщо Німеччина, Австрія чи Франція підозрюють, що навіть вакциновані британці можуть бути переносниками нового небезпечного штаму вірусу, то вирішать не пускати їх на свою територію, і жоден сертифікат їм не допоможе.
Що ж, у цій ситуації всім нам залишається тільки примудритися організувати собі літній відпочинок, як вдасться, і потім спокійно спостерігати, чим врешті-решт закінчиться цей бюрократичний хаос із covid-паспортами.
