Deepfake: порнозірка мимоволі

Deepfake: порнозірка мимоволі
В інтернет щомісяця потрапляють тисячі відеоматеріалів, виконаних за технологією deepfake – накладання одного зображення на інше (переважно обличчя відомих людей) за допомогою інструментів штучного інтелекту. Це явище порівняно нове. Уперше світові мас-медіа широко писали про deepfake-порно у 2017 році, коли жертвою технічно підкованих шахраїв стала зірка фільму “Диво-жінка” Галь Гадот.

Ми вже звикли, що фотографія в соцмережах, на білбордах чи сітілайтах може бути цілком препарована за допомогою фотошопу. А от про те, що таке ж можна зробити з відео, не всім ще відомо. Не дарма ж сказано, що велике знання – це велика печаль. От і я відтоді, як дізнався про це явище, прискіпливо приглядаюся до облич дівчат і молодих жінок, що позують у спокусливих позах, роблять пристрасні міни чи демонструють невинність в очах перед фото/відеокамерами. Мене не покидає думка, що одне з цих лиць можна буде побачити якось у порнофільмі, наприклад в розділі “БДСМ” чи “Груповуха”. І для цього їм зовсім не обов’язково зніматися у порнофільмах, не конче навіть знати про це – достатньо просто виставити у соцмережах свою звабливу фотосесію, наприклад, з романтичного міста, морського узбережжя чи з гірського ландшафту тощо.

Однак і це не так просто. В індустрії deepfake-порно панує велика конкуренція, першочерговість у ній мають знаменитості, обличчя яких відомі мільйонам телеглядачів і кіноманів, фанатів спорту і шанувальників популярної музики тощо. Величезна кількість фанів заходить на порносайти, приваблена рекламою сексуальних відео за участю їхніх кумирів. Ці кумири, зрозуміло ж, не в захваті, тому намагаються через своїх адвокатів домогтися усунення компрометуючих, а до того ж фальшивих, відео. Але й це непросто, вдається не завжди і не всім.

Причин є багато: прогалини в законодавстві, бюрократична тяганина, висока вартість процесів тощо. Та передусім це явище важко побороти, бо інтернет-платформам вигідно поширювати deepfake-відео, а особливо – Celebrity porn, через їхню високу популярність. Не виключено, що з певною вигодою технологію deepfake використовують і самі виробники порноконтенту: наприклад, щоб приховати за лицем “зірки” справжню ідентичність виконавців чи щоб справжні учасники відео у разі небажаного викриття могли захиститися відмовками, що це не вони, а deepfake.

Втім, цей ринок досить великий, а до того ж стрімко розвивається, тож самих лише знаменитостей може не вистачити, тоді в діло підуть обличчя невідомих симпатяжок, особливо тих, які намагаються наслідувати зовнішність “зірок”. Крім того, до технології deepfake-порно все частіше вдаються покинуті коханці і коханки, щоб відімстити своїм “колишнім”. Зрештою, обличчя будь-кого з нас може бути безправно використане не тільки в порнофільмах, але й в комерційній рекламі нечистих на руку підприємців чи у політичних кампаніях, передусім – у сфері брудних технологій і чорного піару. І гарантовано захиститись від цього майже неможливо. Відповідні закони навіть на Заході ще не скоро приймуть, а ефективно застосовувати їх будуть ще пізніше. Що вже й казати про такі держави, як наша. До того ж, як показує досвід, те, що потрапило в інтернет, практично незнищенне.

То що ж нам робити, аби не дозволити використати свою зовнішність у нешляхетних справах? Можливо, під час фотографування чи фільмування корчити дурнуваті до непізнаваності вирази обличчя? Надягати маски і окуляри? Не знаю.

Можу порадити лише пам’ятати про deepfake, а тому і не перезбуджуватись, якщо побачите у якомусь “пікантному” відео своїх близьких чи знайомих, або навіть і себе. Це може (хоч і не мусить) бути deepfake.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Маска майбутнього Майбутнє міста