By 
Не платити податки не можна, а ось оптимізувати їх – це нормальна світова практика для корпорацій. Структуризацію фінансових потоків потрібно робити через європейські компанії: залишати відсоток прибутку, платити з нього податки, а решту оптимізувати відповідно до потреб бізнесу. Є абсолютно легальні податкові пільги, якими можна користуватися. Наприклад, торгівля в рамках ЄС не обкладається ПДВ.
Та попри це офшоризація економіки перетворилась на глобальне явище. На початку квітня 2016 року Міжнародний консорціум журналістських розслідувань оприлюднив витяги з понад 11 млн документів панамської юридичної фірми Mossack Fonseca, де йшлось про відкриття офшорних компаній для клієнтів з усього світу.
Після публікації “панамських документів” Верховна Рада України зареєструвала проект постанови про створення Тимчасової слідчої комісії з розслідування фактів, що стосуються українських фігурантів цієї справи. Через кілька днів президент П. Порошенко підписав указ “Про заходи, які унеможливлюють використання компаній-нерезидентів, що мають офшорний статус, для мінімізації податкових зобов’язань та виведення доходу за кордон”. Згодом була зареєстрована низка законопроектів, що стосуються деофшоризації: “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку з операцій з офшорними юрисдикціями”, “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони”, “Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування”, “Про податковий суверенітет України та офшорні компанії”.
Та попри таку активність, виносити зареєстровані законопроекти на обговорення не поспішають, а тому анонсовані заходи протидії офшорному бізнесу, зокрема удосконалення законодавства та покращання інвестиційного клімату, деофшоризації поки не сприяють. Отже, деофшоризація – це справді боротьба чи лише її імітація?
Фахівці справедливо зазначають, що бурхлива антиофшорна діяльність українських законодавців часто не забезпечена механізмами реалізації та притягнення до відповідальності порушників. І хоча, з одного боку, політики зобов’язані імплементувати європейські стандарти, з іншого – у них є свій бізнес, що успішно користується офшорними благами. Така невизначеність перетворює Україну на чарівне задзеркалля із сумнівними перспективами для бізнесу і безмежними можливостями (або, як сьогодні говорять, корупціогенними чинниками) для політиків, правоохоронців та суддів.
Від офшорів не поспішають відмовлятися. Їхня цінність пояснюється ефективністю інструментів забезпечення корпоративної безпеки бізнесу та розширеними можливостями для податкової оптимізації. Причому солодкі плоди цього явища пожинають не тільки офшори, а й окремі види юрисдикції у Європі, США, країнах Африки.
Як не парадоксально, але “прямі” зарубіжні інвестиції, тобто вкладені в офшорні юрисдикції, поповнюють дефіцит факторів виробництва та фінансові ресурси національної економіки. Тож для економіки держави збитки від витоку капіталу частково компенсуються.
Часом країни покладаються на деофшоризацію, припускаючи, що вона залучить мільярди доларів до держскарбниці, проте деякі експерти попереджають, що у цьому процесі є й багато негативних наслідків.
Підприємці здебільшого користуються офшорами для захисту бізнесу, оскільки національне законодавство багатьох країн, зокрема України, не має можливості, а іноді й бажання, надавати необхідний захист. Водночас політика деофшоризації націлена лише на стягнення податків без жодних безпекових гарантій натомість.
Отже, не можна надавати темі офшорів виключно негативного змісту, як і намагатись вирішити цю проблему без ґрунтовного вивчення та системного підходу. На думку експертів, варто говорити не про заборону офшорів, а про те, як створити такі умови для бізнесу, щоб у резидентів не виникало бажання виводити гроші з країни. Фахівці, зокрема, пропонують вирівнювати конкурентні диспропорції між українськими компаніями та тими, що “пішли”в офшори. Інший шлях – це лібералізація валютного ринку. Нацбанк повинен створити умови для ефективної зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств. І найголовніше – без ефективної реформи судових і правоохоронних органів, які досі уражені корупцією, деофшоризація буде лише грою за старими правилами.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
