By 
“Подумала, що це хохли на нас напали”, – так очевидиця коментує вибух у житловому будинку в російському м. Шахти, що трапився 14 січня 2019 року[1]. З одного боку, втішно, що жителі колишнього українського міста, що до 1920 року називалось Олександрівськ-Грушевський, а в 1920-1924 рр. входило до складу Донецької губернії УСРР, слідкують за політикою та реагують на війну в Україні.
Як зазначає Ігор Роздобудько[2], “українського руху в Шахтах майже не відчути, коли все в місті йде мирно й тихо, але щойно влада починає зненацька наступ на національні святині українського народу, то відразу ж має рішучу відсіч від мешканців Східнодонбаського краю. Яскравим прикладом такого протистояння з місцевою владою була ситуація навколо знесення та в результаті громадського протистояння подальшого відновлення пам’ятника Тарасові Шевченку в Шахтах”.
А з іншого боку, як же нам реагувати на слово “хохол”, яким обзивають українців? Словники не заперечують існування такого терміну: “хохол – екзонім, зневажлива назва українця, вживана на побутовому рівні серед росіян, білорусів і самих українців”. У російській пресі та рунеті з-поміж усіх етнонімів найчастіше згадується саме слово “хохли”.
За однією з версій, цей термін з’явився у XVII столітті й міг походити від назви характерної зачіски козаків – оселедця. У Київській Русі така чуприна була однією з ознак знатного роду: її, наприклад, носив князь Святослав. Отже, цілком вірогідно, що “хохли” ведуть свій “родовід” ще з Х-го століття, а то й раніше.
Дехто також вважає, що слово “хохол” походить від монгольського “хохул”: “хох” означає блакитний, а “ул, улу” – жовтий. Із санскриту “хах” – це небо, висота, “олл” – густота, небесний згусток, концентроване небо. Ймовірно, “хохлами” давніх русичів почали називати монголи через жовто-блакитні прапори.
Для означення росіян ж найчастіше використовують екзонім “кацапи”. За московською версією, це слово походить від виразу “как цап”, що пов’язане із російською традицією носити довгі бороди. Однак ця версiя видається малоймовірною, оскiльки вираз “как цап” містить українське слово “цап”. У часи, коли постав цей термiн, дві мови побутували окремо, тому їхнє сполучення в одному слові є доволі сумнiвним. До того ж жителі Московії носили широкі “лопатовидні” бороди, а не “цапині”.
На думку академіка Дмитра Яворницького, слово “кацап” походить від арабського “касаб” (qassab), що означає “живодер”, “м’ясник”, “той, що забиває худобу”. У тюркських мовах є такі словосполучення із цим терміном: “адам кассаби”, тобто “люта людина”, “деспот”; “кассап одлу” – “шельма”. Подібними до цього слова є караїмське “кассапчи”, тобто “кат”; а також “хассап”, що мовою кримських татар означає “м’ясник”, “гицель”. В “Українській малій енциклопедії” Є. Онацького слово “кацап” також подається як похідне від татарського “різник”, “різун”.
Чому росіян називають “різниками”? Під час взяття Казані (столиця сучасного Татарстану) росіяни обіцяли тамтешнім мешканцям життя, якщо вони здадуть місто без бою. Проте коли татари відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто. Цар наказав поставити пам’ятний знак на місці свого намету – кам’яну зрізану піраміду, щоб татари навіки запам’ятали, чому їм треба підкорятися Росії. Саме після цих кривавих подій московитів і почали кликати “кацапами”.
Отже, якщо називати речі своїми іменами, це розкриє їхню справжню сутність.
[1] Цензор.НЕТ: “Подумала, що це хохли на нас напали”, – очевидці про вибух житлового будинку в російському місті Шахти
[2] День: Роздобудько Ігор. Українські Шахти
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
