Дещо про Японію та заборонені кольори

Дещо про Японію та заборонені кольори
Нещодавно вінтернеті з’явилися сотні “експертів” з дипломатичного протоколу та “фахівців” з японського імператорського дрес-коду й правил інтронізації, які навперебій почали говорити про кольори, заборонені в Японії. Що ж то за барви?

Кольором імператорської родини Японії є сумаховий відтінок, що символізує сонячне сяйво. Він був кольором верхнього одягу, який мав право носити лише імператор Японії. Сім додаткових заборонених барв були встановлені у Х-ХІ ст. Монополію на їхнє використання мав лише певний посадовець або чиновник.

Система заборонених кольорів була вироблена у VIII ст., а вже у ХІХ ст., у період Мейдзі, обмеження було знято з усіх кольорів, окрім сумахового, жовто-рудого та гарденійового. Однак після 1945 року підданим імператора Японії дозволили використовувати і їх.

Сьогодні ж система заборонених кольорів більше не має юридичної ваги, а тому є лише умовністю, ритуалом під час традицій і свят, якому у суспільстві загалом не надають великого значення. Правила придворного одягу, ритуалів, інтронізації нового монарха тощо вміщені в законі про Імператорський дім від 1947 р., який діє й до нині. Окрім того, між придворними і дипломатичними ритуалами є багато відмінностей.

Сьогодення висуває перед імператорською родиною новий виклик: спадкоємцем престолу може бути лише нащадок чоловічої статі, а в імператора є тільки донька. Отже, або доведеться вкотре змінити спадкові звичаї, або ж наступним імператором стане небіж нині правлячого.

Зрештою, наразі Японія є унітарною демократичною національною державою з парламентською конституційною монархією. Її основний закон – Конституція 1947 р., що була ухвалена під тиском США після поразки країни в Другій світовій війні – базується на недоторканності прав людини, принципах пацифізму та визнанні японської нації носієм державного суверенітету. Згідно з Конституцією, влада в Японії поділяється на три гілки – законодавчу, виконавчу і судову. Першу представлено Парламентом, другу – Кабінетом міністрів і місцевими органами виконавчої влади, третю – Верховним і регіональними судами. Основний закон передбачає відмову Японії від війни як засобу вирішення міжнародних проблем та відсутність інституту збройних сил.

Імператор Японії є лише формальним головою, символом державності і національної єдності. Його позбавлено права керувати країною й він виконує лише церемоніальні функції. Фактичним лідером є прем’єр-міністр, голова Кабінету міністрів, а найвищим органом державної влади – двопалатний Парламент, що складається з нижньої Палати представників і верхньої Палати радників. Він, до речі, є найстарішим в Азії.

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ