До мозку через ніс

До мозку через ніс

Нюх, найімовірніше, є найбільш недооціненим з наших відчуттів. «Якщо б запитати людей, від якого відчуття вона відмовились би найлегше, то був би нюх» – каже Майкл Ліон, нейробіолог з Каліфорнійського університету у Ервайн. Та все ж втрата нюху повʼязана з погіршенням здоровʼя, наприклад, з депресією та пригніченням пізнавальних здібностей. Все більше даних вказує на те, що нюховий тренінг, який полягає у цілеспрямованому, регулярному нюханні інтенсивних запахів, може допомогти зупинити ті шкідливі тенденції. Нещодавно групі під керівництво Ліона вдалося покращити пізнавальні функції у людей через їхню реакцію на запахи під час сну – пише Тіммі Бродерік у часописі Scientific American.

Двадцять учасників – всі у віці понад 60 років і загалом при доброму здоровʼї – котрих упродовж шести місяців піддавали цілонічній нюховій стимуляції, значно покращили свою здатність пригадувати собі список слів, у порівнянні з контрольною групою. Ці результати було опубліковано в часописі Frontiers in Neuroscience.

Дослідники не знають, яким чином нічна експозиція на запахи викликає такі наслідки, тим не менше Ліон звертає увагу на те, що нейрони, які беруть участь у обробці нюхових вражень, мають «безпосередній доступ в якості інфостради» до повʼязаних з емоціями і памʼяттю ділянок мозку. В учасників, підданих такій терапії, автори дослідження виявили фізичні зміни в структурі мозку, яка поєднує памʼять з осередками емоцій – комунікаційному шляху, котрий час погіршується з віком, особливо в осіб з хворобою Альцгеймера. 

Попередні вдалі спроби покращення памʼяті за допомогою запахів, зазвичай, вимагали складних процедур з багатьма експозиціями упродовж дня. Якщо нічна терапія виявиться ефективною після проведення більш масштабних експериментів, то це може стати менш інвазійним способом на досягнення схожих результатів – каже Відʼя Камат, нейропсихолог зі Школи медицини Університету Джона Гопкінса, котра не була задіяна у тих дослідженнях.

Чергові експерименти можуть також допомогти відповісти на деякі запитання. В новій праці було використано загально доступні ефірні олійки, такі як роза чи евкаліпт, але дослідники не впевнені, чи насправді кожен запах приніс би такі результати. Вчені не знають, якою мірою властивості запаху – наприклад, чи він неприємний, чи приємний для людини – мають значення для отримання пізнавальної користі. Незрозуміло також і те, наскільки значну роль відіграє ефект новизни – каже Міхал Пєняк, психолог із Вроцлавського університету, котрий проаналізував нюховий тренінг.

Незалежно від стимуляції нюхової системи, ще й інші способи урізноманітнення сенсорного середовища старших людей (такі як танець) призводять до покращення пізнавальних функцій. Додані упродовж ночі запахи можуть стати переконливим вказівником напрямку подальших досліджень, та тим не менше, Пєняк притримує фанів ароматерапії, котрі збираються якнайшвидше бігти до крамниці за дифузорами. Ці найновіші результати насправді є перспективними, але все ще «попередніми» і повинні бути підтверджені у дослідженнях, які б охопили більшу кількість учасників. Ліон має намір провести таке вивчення у більших масштабах ще цього року – сподіваючись, що воно розвіє будь-які сумніви.    

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ