By 
Мінські перемовини продовжує оновлена українська делегація. Останнім часом Єрмак та Резніков висловлюють у своїх публічних виступах та інтерв’ю надії на “прорив”, який мають забезпечити, зокрема, представники міністерств економіки України та РФ. Які економічні інтереси на Донбасі вони будуть обговорювати?
Попри щоденні втрати, які несе українська армія на Сході, президент Володимир Зеленський продовжує спроби закінчити війну на Донбасі у мирний спосіб. Нібито відбулося “потепління” відносин із Росією, про яке любить говорити міністр закордонних справ Вадим Пристайко, але зупинити обстріли українських позицій ніяк не вдається. Та й загалом єдиним успіхом переговірників можна вважати обмін полоненими.
Під час останнього обміну Україна повернула не тільки патріотів, а й людей, до яких є безліч запитань. Серед звільнених є підозрювані у кримінальних злочинах та колишні бойовики. Якщо врахувати, що за цих людей віддали професійних кілерів та терористів, підготовлених ФСБ, то і цей “успіх” можна поставити під сумнів.
Можливо, прориву у переговорах Зеленський очікує від оновленої делегації, до якої увійшли члени його уряду: є тут і правники, і економісти. Делегація отримала офіційний статус, що передбачає обов’язкове виконання всіх рішень, які будуть прийняті у Мінську.
Росіяни також додали своїй делегації ваги, долучивши до роботи заступника міністра економіки РФ. Які економічні інтереси збирається відстоювати Росія з його допомогою, якщо росіяни постійно заявляють, що не є стороною конфлікту? Про це можна здогадатись, звернувши увагу на одне цікаве питання, яке обговорювали на минулій зустрічі.
Українська сторона заявила про необхідність проведення верифікації майна України на захопленій території, а відтак повернення його державі. Це і є ймовірний прорив, якого очікують. Можливо, це навіть початок кінця окупації. Буде зроблено перелік вкраденого та знищеного майна, Росія погодиться все відшкодувати, а там і до повернення Україні кордонів недалеко. Вибори під контролем ОБСЄ, кінець війні…
У це можна було би повірити, якщо б відбулося припинення вогню, а Росія програвала б на всіх попередніх етапах перемовин, якщо б Єрмак з моменту його присутності у переговорному процесі займав щодо неї жорстку, а не поблажливу позицію. Але факти, факти… Зіставляючи їх, логічно дійти висновку, що Росія приготувала черговий хитрий хід, аби обіграти Україну. Тому, сподіваючись на краще, варто передбачити і такий варіант.
Що нам відомо про українське майно, розташоване на захоплених територіях? Державна власність майже повністю знищена. Обладнання вивезене у Росію. У відносно недоторканому стані залишається тільки майно бізнесменів “Опозиційної платформи”, Ахметова та Коломойського.
Чи є підстави думати, що зараз Росія зізнається, що розграбувала українські підприємства, та погодиться повернути гроші Україні? Жодних. Адже тоді доведеться визнати і факт власної присутності на Донбасі. Можливо, це спроба запобігти розкраданню активів українських олігархів? Буде створено список усього, що є, і призначені Росією керівники ОРДЛО відповідатимуть за втрати?
Навряд чи у цьому є сенс. Якщо майно олігархів збереглося навіть під час найбільш жорсткої фази конфлікту, то що йому може загрожувати зараз? Ахметову, Коломойському та іншим врешті-решт сказали, що окупована територія у склад України не повернеться і найближчим часом буде інтегруватись у РФ. Разом із територією до федерації відійде і майно олігархів.
Такий розвиток подій може змусити колишніх регіоналів змінити свою позицію та стати на бік України – заради захисту свого майна. Коломойський уже робив так. Це створить росіянам неабиякі проблеми, тому цього у РФ, напевно, бажають уникнути. Утримати союзників на своєму боці можна, відшкодувавши їм втрати. Як це зробити? Можливо, саме про це і повинні домовитись українські та російські економісти.
Є серйозна проблема, яка наразі робить будь-які перемовини неможливими, – відмова України від діалогу з представниками терористичних “ЛНР” та “ДНР”. Подібний діалог не схвалять лідери західних демократій, від яких Україна багато у чому залежить. Росія спробувала обійти цей момент, запросивши на перемовини представників ОРДЛО. Та виявилось, що вони мають російські паспорти!
Віцепрем’єр Олексій Резніков заявив на це: “У тристоронню контактну групу входить Росія, Україна та ОБСЄ. Усі решта – це запрошені. Сьогодні ми їх сприймаємо як запрошених з боку Російської Федерації. Вони мають також російське громадянство, що свідчить про наявність якраз ефективного контролю Російської Федерації на тих територіях”.
Вести діалог з бойовиками неможливо, із подібними запрошеними теж. Що ж робити? Про це на зустрічі із послами G7 говорив керівник офісу президента Андрій Єрмак: “Ми готові узгоджувати, як це передбачено Мінським пакетом домовленостей, з громадянами України, які не мають відношення до незаконних збройних угруповань, які не вбивали наших воїнів, що не мають відношення до невизнаних утворень. На нашу думку, саме такі люди можуть бути представниками Донбасу”.
Суть полягає у залученні до відстоювання інтересів Сходу громадян України, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. У такий спосіб питання Донбасу можуть обговорювати між собою дві проукраїнські сили, не беручи до уваги представників “ЛНР” та “ДНР”! Це могло б бути геніальним ходом, якщо би його не озвучив Єрмак, який до цього моменту мав зовсім іншу риторику та був помічений у неофіційних діалогах із високопосадовими представниками Росії.
Уявіть, що буде, якщо підібрані Єрмаком українські представники Донбасу матимуть проросійську позицію? Тоді на консультаційній раді, де Росія, до речі, буде у статусі спостерігача, одні вороги України будуть обговорювати питання з іншими ворогами, і для цих перемовин не буде жодних перепон, оскільки представники “ЛНР” та “ДНР” не братимуть у цьому участі.
Проблему запрошених Росією із російськими паспортами можна вирішити, протягнувши законопроєкт №2590, про який нардеп від “Європейської солідарності” Вікторія Сюмар написала у Facebook: “Законопроєкт фактично узаконює подвійне громадянство. В тому числі і російські паспорти, видані в ОРДЛО… (тобто дає можливість всім з російськими паспортами голосувати на виборах в Україні і навіть обиратися в Верховну Раду)”. Отже, можливість для перемовин може бути створена.
Як під час тих переговорів Росія компенсує українським олігархам вартість їхніх активів? Дуже просто. Виділить гуманітарну допомогу “для відбудови регіонів, постраждалих від війни”. Для того, щоб не можна було заборонити Росії виділяти гуманітарну допомогу на будь-які цілі і у будь-якому вигляді, реєструють законопроєкт №2689, де передбачена кримінальна відповідальність “…за створення голоду для цивільного населення як методу ведення війни, у тому числі шляхом створення перешкод для надання гуманітарної допомоги”.
Коли “гуманітарна допомога” прийде, знайдеться безліч способів перелити ці гроші Ахметову, Коломойському та іншим.
