By 
Норвезький поет та прозаїк, драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури 1903 р. Бйорнстьєрне Бйорнсон відомий у світі як оратор, гуманіст, патріот, учасник національного визвольного руху, борець за демократичні права і свободи людини та європейських народів, правозахисник, утверджувач християнських, моральних цінностей та загальнолюдських принципів у всіх сферах життя, а також прихильник гендерного рівноправ’я. Однак окрім усього, він був ще й другом України: обстоював інтереси нашого народу, критикував польську та російську політику, розповідав світові про утиски українців.
Водночас на батьківщині, у Норвегії, Бйорнсона знають ще й як учасника боротьби за незалежність від шведського панування, автора національного гімну “Так, ми любимо цю землю” (1859 р.) і творця модерної Норвегії. Він був політичним авторитетом та натхненником Норвезького королівства, арбітром у діалозі влади та громадян, лідером та обличчям нації. Поет не лише співчував своєму народові, що впродовж 400 років перебував під гнітом бездержавності, суспільних стереотипів та забобонів, а й боровся за його визволення. Він бачив “норвезьких селян вікінгами із саг, а вікінгів із саг – норвезькими селянами”.
Бйорнсон також розумів трагедію інших бездержавних народів, тому не дивно, що він став на захист українців, розділених між двома імперіями, про життя та проблеми яких дізнався з публікацій австрійських німецькомовних видань – “Rutenische Revue”, “Ukrainische Rundschau”, а також віденського щоденника “Die Zeit”.
На відміну від інших європейських інтелектуалів того часу, Бйорнстьєрне Бйорнсон висвітлював нашу історію та культуру у публічних виступах, співпрацював із українськими однодумцями, готував розвідки про стан національно-визвольного руху в Україні, засуджував репресії російського царату. Уперше про суспільні проблеми українців він написав у 1906 році у статті “Русини”, що була опублікована на сторінках заснованого ним у Парижі тижневика “Le Courrier Europeen”.
“Ще досі існує в Європі народ, який налічує понад тридцять мільйонів людей, в якого, однак, під виглядом державної необхідності відбирають мову та національність, його зневажають та гноблять усілякими іншими способами. Де поділися московські та польські християни? Вони ж бо мають творити спільноту справедливості та милосердя. Святе право національної окремішності є першою засадою миру. Чи Росія стане могутнішою від того, що поневолює і визискує цілий народ? Чи австрійські поляки можуть краще захищати свою національність серед чужих численних народів, утискаючи водночас чотири мільйони українців?”, – писав Бйорнсон.
У березні 1907 р. у віденському німецькомовному місячнику “Український огляд” вийшла стаття Б. Бйорнсона “Поляки-гнобителі”, що описувала економічні та культурні проблеми життя українців у Австро-Угорщині. Б. Бйорнсон критикував принципи національної політики австрійської влади щодо українців, адже наш народ, не визнаний як суб’єкт суспільних відносин, не мав реальних способів реалізації власних прав у державі.
Творчість Б. Бйорнсона була духовно спорідненою із працями українських письменників. Ба більше, публіцист, громадський і політичний діяч Михайло Павлик, який переклав оповідання Б. Бйорнсона, знайшов подібності навіть між життям норвезьких селян і гуцулів. Це доводять і старі світлини Норвегії. Зокрема, допротестанські церкви (кірхи) норвежців нагадують нам українські храми в Карпатах, які досі чарують нас своїм вишуканим бароко, човни вікінгів подібні на козацькі чайки, а норвезькі хатинки – на поліські будиночки з минулого століття.
Джерела
1. Кушлаба Михайло. Бйорнстьєрне Бйорнсон – класик норвезької літератури, автор норвезького національного гімну, захисник українських інтересів (до 185-річчя від дня народження)
- Гвать Іван. По-нобелівськи. Норвезький письменник, що перейнявся долею українців // Український журнал. – 2010. – № 4. – С. 12 – 13.
3. Загоруйко Юлія. Норвегія. Бйорнсон // Дзеркало тижня: Міжнародний громадсько-політичний тижневик. – 2010. – Випуск № 23. – 18 – 25 червня
4. Дерев’яний Ігор. Бйорнстьєрне Бйорнсон — норвезький “приятель українців” початку XX ст
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
