Думки про війну

Один із наших постійних авторів, Влад Якушев, добре знаний читачам Matrix – з першого дня на війні, на передовій. Він був на Сході й у 2015-2016 роках, служив у ЗСУ як пресофіцер, тепер уже – командир розвідвзводу морської піхоти. В період тимчасового вибуття зі строю внаслідок поранення він взявся писати свої воєнні роздуми. Matrix із радістю буде їх публікувати, зрозуміло, в міру надходження. Сьогодні ми представляємо до уваги читача першу частину. Отже, слово Владу:

Поки я у шпиталі, то мою вільний час і вирішив ділитись своїми роздумами про війну. Підштовхнув мене до цього Тигр – Петро Вітер. Тигр сказав: “Одну руку маєш, ну то до роботи. Пиши методичку по веденню сучасної війни для людей, що не мають бойового досвіду”. Довелося почати працювати. Чи буде користь із майбутньої методички, покаже час. У ній будуть запропоновані методи військової та психологічної підготовки, які допоможуть людям вижити та виконати бойове завдання в умовах надзвичайно інтенсивних боїв…

Наразі озвучу лише одну думку, яка буде проходити через всю методичку червоною лінією: якщо ви відповідально заявляєте, що готові до захисту батьківщини у лавах ЗСУ та Тероборони, будьте готові до того, що вам може бути некомфортно і що ви на власні очі побачите ворога, який захоче вас вбити. Якщо ви готові воювати лише у режимі «я у всьому тактичному спорядженні постою на блокпості», то залишайтесь краще вдома та допомагайте армії як волонтер.

Психологічна підготовка мобілізованих до війська є надзвичайно важливою. Нерідкими є випадки, коли в мобілізованого та навіть добровольця виникає дисонанс через невідповідність очікувань щодо ведення бойових дій і реальних бойових буднів на фронті.

Інформаційна політика держави зараз побудована так, щоб мінімізувати виникнення панічних настроїв і створити непохитну впевненість українців у ЗСУ. Але методика, що підходить для цивільних, є шкідливою у роботі із військовими. Через це в добровольців та мобілізованих виникає спрощене уявлення про перебіг війни. Наприклад, що ворог слабкий та недолугий, повсюди деморалізований і боротьба із ним не буде вимагати великих зусиль. Можна записатись в армію, повоювати місяць, ну бо більше кацапи не протримаються, і повернутись додому уповитим лавровим вінцем переможця. Налаштований таким чином боєць виявляється неготовий до труднощів та небезпеки, які виникають під час виконання бойових завдань.

Якщо мобілізовані йдуть на поповнення підрозділу, який знаходиться у зоні бойових дій, то слід відверто повідомити їм, що існує висока ймовірність, що вони можуть потрапити не на другу чи третю лінію оборони, а безпосередньо на передову, тому що є потреба негайного підсилення підрозділу, який веде бойові дії й зазнав втрат. На цій стадії треба обов’язково запитувати в людей, чи готові вони до небезпеки, яка чатує на них на передовій. Чи достатньо в них навичок, сили духу, щоб чинити опір, знаходитись під жорстокими обстрілами, чи бояться вони зустрічі із технікою ворога? Слід також пояснювати, що немає нічого страшного в тому, якщо вони скажуть, що неготові. Їм знайдуть роботу там, де небезпека теж буде, але її рівень буде нижчий. Так само слід повідомляти, що військовий, який за певний час освоїться, зможе погодитись на виконання завдань на більш небезпечних напрямках. Людей, які не мають бойового досвіду чи проходили військову службу більше як 5 років тому, відправляти у зону бойових дій без проходження підготовки на полігоні вважаю недоцільним.

(Далі буде)