Диктатура майбутнього

Цифрова тоталітарна система стеження та контролю за людьми, яка впроваджується в Китаї, не лише здатна придушити в зародку будь-які революції й зробити правління диктаторів вічним, але й може бути поширена на інші країни.

“Великий Брат стежить за тобою!”

Століттями диктатори намагалися вибудувати систему контролю над суспільством, яка могла б запобігти революціям та переворотам, однак системне знущання з людей часто призводило до повалення режимів.

У XXI столітті Китай, застосовуючи нові технології, впритул підійшов до створення системи, про яку могли лише мріяти Сталін та Мао і яка здатна зробити диктатуру вічною, а невдоволених владою придушити ще до появи інакодумства. У 2014 році уряд Китаю оприлюднив впровадження системи соціального кредиту (рейтингу), метою якої є “побудова соціалістичного гармонійного суспільства”. 

За задумом, система, базована на всеохопному контролі над громадянами за допомогою вуличних камер із технологією розпізнавання обличчя, гаджетів, які фіксують кожен крок і вчинок власника, мала б побудувати суспільство “справедливості”, у якому “хороші” громадяни будуть мати всі блага та високий статус, а “неблагонадійні”— “червоне світло” й обмеження у всіх сферах життя.

Інформація про активність громадян у соцмережах, купівлі в інтернеті, банківські операції й повсякденні вчинки скеровується до органів і компаній, які аналізують її та нараховують кожному громадянину штрафні або бонусні бали. Стартова тисяча балів громадянина змінюється залежно від його соціальної поведінки.

Система винагороджує балами “соціально корисні вчинки”: повернення загублених грошей, донорство крові, волонтерство, участь у соціальних організаціях, допомогу поліції та рятувальним службам, вступ в армію, здобуття спортивних чи наукових досягнень, а особливо — доноси на нелояльних до влади знайомих.

Серед вчинків, за які можна втратити бали, є несплата податків, порушення репродуктивного законодавства, а найгірше — критика уряду Китаю в інтернеті. До небажаних практик також належить безцільне проведення вільного часу, як-от гра в відеоігри, перегляд серіалів, вживання алкоголю тощо, натомість читання комуністичної пропаганди, походи в спортзал чи бібліотеку схвалюються та заохочуються додатковими балами.

Особи з низькими балами (від 599 балів) потрапляють на п’ять років до чорного списку. Їх прискіпливо перевіряють, скасовують їм субсидії, соцзабезпечення та досягнення, зокрема наукові ступені, вони втрачають роботу та відраховуються з навчальних закладів. Такі люди не зможуть обіймати жодних керівних посад. Бажано з ними не дружити, не запрошувати їх на публічні заходи та не позичати їм грошей. Ці люди не зможуть купити авіа- та залізничних квитків, орендувати готельний номер, отримати кредит, їх ставитимуть у довгу чергу у сфері інтернет-купівель чи прокату велосипедів. Родичі “неблагонадійних” також страждатимуть: їхніх дітей відрахують із приватних шкіл і можуть відсторонити від спортивних чи творчих змагань.

Для виправдання драконівських законів китайська диктатура не оминула нагоди продемонструвати “турботу” про моральний аспект та етичне виховання особистості. Бали знімають також за тривале невідвідування батьків, пропуск запису до лікаря чи бронювання готелю, вигул собаки без повідця, гучне прослуховування музики, порушення сортування сміття тощо. Одним словом, борються за звання “високої культури побуту”.

Для підтримки цієї “орвеллівської” системи влада почала розміщувати на вулицях плакати з “передовиками” та транслювати по телевізору “дошки ганьби” з особистою інформацією “грішників” із низьким рейтингом, а також записи із камер спостереження із порушниками порядку. Дійшло до того, що навіть сайти побачень пропонують функцію перевірки соціального рейтингу. 

Натомість громадяни, у яких 1050+ балів, є прикладом для інших. Вони здобувають переваги майже в усіх сферах, зокрема у працевлаштуванні, соціальних програмах, бронюванні транспорту чи готелів. Вони мають знижки на комунальні платежі, вигідніші відсоткові ставки в банках, податкові пільги, безплатне користування спортзалами, привілеї в медичному обслуговуванні, а їхні діти — преференції під час вступу до престижних шкіл та університетів.

Викручуючись в умовах диктатури нового типу, підприємливі китайці навіть створили спецфоруми для людей із низькими балами, на яких взірцеві громадяни та блогери діляться лайфхаками, як швидко покращити свій рейтинг в очах Великого Брата.

Система мала запрацювати до 2020 року, однак наразі діє лише в окремих містах і провінціях, поки Компартія не акумулює ресурси та особисті дані всіх китайців для створення інформаційного концтабору в масштабах усієї країни.

“Схвалюємо політику партії”

Найгірше, що в цій жахливій системі всеохопного контролю, за якої людина почуватиметься під наглядом навіть вдома в ліжку, деякі особи можуть знайти переваги.

Влада, низові стукачі та корисні ідіоти стверджуватимуть, що система є втіленням найвищої суспільної справедливості, за якою лояльним — усе, а нелояльним — місце на маргінесі. Порушники ПДР, аферисти, ледарі, недостатньо свідомі комуністи та аполітичні громадяни, які думають лише про свої інтереси, а не про ідеологічне виховання в дусі ідей Мао Цзедуна та Сі Цзіньпіна, не матимуть шансів займати місце під суворим китайським сонцем. А просування кар’єрою відтепер буде залежати від системних показників працівника, а не лише від підлабузництва перед начальством.

Злочинність за такої системи здебільшого зникне як явище, адже крадіжки та афери буде дедалі важче здійснювати. Монополію на злочини відтепер узурпує влада.

Ба більше, система охоплює контролем не лише громадян, але й компанії. Ті, що не виплачують вчасно зарплатню, порушують техніку безпеки чи законодавство, опускатимуться в рейтингу та не отримуватимуть вигідних кредитів. А “хороші” компанії, які добре ставляться до законів і працівників, заохочуватимуться кредитами та привілеями. “Хіба ж Компартія не захищає народ?”— запитає розчулений наївний китайський робітник.

Цифрові китайські концтабори на експорт

Досвід Китаю вже в найближче десятиліття можуть перейняти інші диктаторські режими, які бояться демократичних революцій. Під гаслами боротьби з “агентами Заходу”, терористами, бандитами тощо китайську “орвеллівську” систему можуть перейняти Московія, Іран, Білорусь, Куба, а невдовзі й численні авторитарні країни.

Ще 2019 року Міністерство зв’язку РФ оголосило про створення цифрових профілів громадян для системи, яка збиратиме ідентифікаційну інформацію для держави та компаній. Після поразок Кремля в Україні цифрові профілі стануть першим кроком до тоталітарного закручування гайок на зразок китайської системи.

Велике щастя для громадян демократичних країн, що соцмережі та гаджети, які вже знають про нас більше, аніж ми самі, використовують цю інформацію поки що лише з рекламною метою. Однак під приводом якоїсь великої загрози така система як ефективний інструмент контролю та новий ступінь розвитку державної влади може бути запроваджена й у демократичних державах.

Якщо зараз нічого не робити й не брати під суспільний контроль ті структури, які без легальних підстав знають про нас забагато, завтра виходити на майдани буде пізно.