Дилема денної пори для досліджень

Дилема денної пори для досліджень
Миші є найбільш активними вночі. Проте найновіше дослідження показує, що вчені часто тестують поведінку цих нічних створінь удень – це може впливати на результати та спричиняти розбіжності в них. До того ж науковці навіть не подають інформацію про те, коли саме здійснюють експерименти – пише Джільєн Крамер у журналі Scientific American.

З 200 праць, проаналізованих у межах нового дослідження, у понад половині або немає інформації про час проведення біхевіоральних тестів, або вона подається неоднозначним способом. Лише 20% тестів було виконано вночі. Аналіз опублікований у часописі Neuroscience & Biobehavioral Reviews. Його головний автор, нейробіолог з Університету Західної Вірджинії Ренді Нельсон висловлює припущення, що це питання зручності. “Легше схилити студентів і техніків працювати впродовж дня, ніж вночі”, – каже він.

Однак зручність має свою ціну. “Пора дня впливає на багато чинників, як-от локомоторна активність, агресивна поведінка й рівень гормонів у плазмі”, – говорить Вільям Д. Тодд, біхевіоральний нейробіолог з Університету Вайомінгу. Окрім того, змінність багатьох параметрів можна помітити лише в певних інтервалах добового циклу. Це означає, що “брак інформації про час отримання даних і проведення тесту призводить до того, що інтерпретація результатів стає надзвичайно важкою”. Про це говорить Наталія Мачадо, дослідниця із Beth Israel Deaconess Medical Center. Ані Тодд, ані Мачадо не брали участі в цьому новому дослідженні.

На думку авторів аналізу, важливо, щоб науковці нотували годину виконання тестів і зважали на те, що поведінкові та фізіологічні реакції тварин можуть змінюватися впродовж доби. Передусім, каже Нельсон, “врахування інформації про пору дня є рецептом для досягнення швидкого покращення у сфері вірогідності, повторюваності та ригоризму досліджень у царині біхевіоральної нейробіології”.

Майкл Ентл, психолог з Університету Калгарі, який теж не брав участі в згаданому аналізі, твердить, що такі відмінності в способі проведення досліджень спричиняють “кризу реплікації” в науці – ситуації, коли отримані результати не вдається відтворити в інших лабораторіях. “Виконання тестів у невідповідний час, – каже він, – може призвести до того, що ми цілком проґавимо якесь важливе відкриття”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Зняти прокляття з Венери Сенсаційне відкриття на Гібралтарі