By 
Конкуренція у сфері видобутку і постачання енергоносіїв на світовий ринок стала ключовим чинником у протистоянні США та Росії, що зачіпає не лише транзитні коридори Європи (Україна, Туреччина, Німеччина), а й сягає країн Близького Сходу та Південної Америки (Венесуела).
Очевидно, що вже найближчим часом саме доставка енергоносіїв стане проблемою, у якій проявляться цінності й інтереси, демократія і гроші. І стосуватиметься вона всіх країн, не залежно від їхнього розташування.
Ситуація між Європою та Росією схожа на ту, що склалася між США та ОПЕК у 80-х роках. Тоді Америка імпортувала природний газ з-за кордону й була цілком залежна від нафтових резервів картелю. Проте Вашингтон добре засвоїв цей урок, тому зараз у нього є шанс покінчити із залежністю ЄС від російського газу власним видобутком. Завдяки “сланцевій революції” США не тільки створили безліч робочих місць і дали стимул для економічного зростання, а й стали найбільшим світовим постачальником природного газу. Упродовж 2007-2017 рр. експорт американського палива виріс на 285%, тому тепер США можуть спровокувати разючі зміни у світовій енергетичній розстановці сил, витіснивши Росію та запропонувавши Європі гідну альтернативу.
У рамках протистояння з Москвою США розглядають можливість санкціонування компаній, які долучилися до спорудження “Північного потоку-2”, а також прогнозують економічні й політичні наслідки такого рішення. Нещодавно приватна аналітико-розвідувальна фірма “Stratfor” опублікувала три варіанти розвитку подій навколо “Північного потоку-2”: повне введення санкцій проти учасників проекту, відмова від санкційного тиску й часткове використання обмежень, щоб уповільнити будівництво газопроводу.
Наразі газогін проклали на 60%. Окрім російського “Газпрому”, у проекті також беруть участь німецькі компанії “Uniper” і “Wintershall”, британсько-нідерландська “Shell”, французька “Engie” та австрійська “OMV”. За успішної реалізації новий маршрут дозволить Москві постачати газ у Європу в обхід України, яка через це втрачатиме 2-3 млрд доларів транзитного прибутку на рік.
Отже, аналітики “Stratfor” вважають, що США будуть лише частково застосовувати санкції, аби уповільнити будівництво газопроводу. Такий варіант дозволить Америці не загострювати відносини із ЄС, насамперед – з Німеччиною. До того ж ця “дипломатична” політика надасть Вашингтону важелі тиску на Москву, зокрема під час переговорів про умови транзиту російського газу через Україну після 2019 року, коли завершиться чинний транспортний контракт між “Нафтогазом” і “Газпромом”.
“Будівництво “Північного потоку-2” просувається, хоча воно, ймовірно, розтягнеться в часі, а також зробить проект більш дорогим, ніж передбачалося спочатку. США поки не застосовують жорстких санкцій, а лише пропонують різноманітні варіанти розвіяння ілюзій західних політиків щодо бізнесової природи газогону та вибірково-цільового спрямування законопроектів.
Зокрема, Комітет у міжнародних справах Сенату США проголосував за санкції проти “Північного потоку-2”. Документ, який підготували сенатори Тед Круз і Джин Шахін, передбачає заборону на в’їзд до Америки та заморожування активів, що перебувають у юрисдикції США, будь-яких осіб, причетних до “продажу, оренди, надання або сприяння в наданні” суден для укладання в морі російських трубопроводів на глибині 30 метрів і більше. Д. Шахін зазначила, що ці заходи торкнуться тільки швейцарської компанії “Allseas Group SA” та італійської “Saipem SpA”.
Голова Східного комітету німецької економіки Вольфганг Бюхеле вважає, що ухвалення санкцій викличе “неминучий розкол” між США та ЄС. “Актуальні санкційні пропозиції США передусім зашкодять підприємствам з дружніх європейських країн, таких як Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди, Австрія та Швейцарія, а також зроблять європейську енергетичну політику іграшкою в руках США”, – стверджує Бюхеле.
Будівництво “Північного потоку-2” триває в обхід територіальних вод Данії, і, як заявив генеральний директор австрійської нафтогазової компанії “OMV” Райнер Зеелов, затримок не передбачається. За його словами, перше півріччя видалося вкрай успішним для його підприємства, зокрема оборот енергетичного концерну зріс на 7% і склав 11,4 млрд євро.
Намагання Вашингтону м’якими заходами “політики обмежень” щодо “Газпрому” і його партнерів у країнах ЄС зменшити ймовірну загрозу енергетичній безпеці Європи поки не мають фактичного впливу. Очевидно, з наближенням термінів переукладання контракту на транзит газу через Україну між “Нафтогазом” і “Газпромом” Вашингтон зробить наступні кроки із введення санкцій, що можуть стати фатальними для Москви та її союзників.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
