By Модель поширення заразних хворіб виправдовує себе і у випадку науки – пише Вівіан Келлайр у журналі Scientific American. Наукові ідеї є такими ж заразними, як і заразні хвороби.
Але чому деякі з них поширюються блискавично, а інші, хоч вони і не є гіршими, не виходять за межі локальних середовищ? Ще донедавна відповідь на це питання була загадкою. Ця проблема зацікавила групу інформатиків, яка використала модель, що застосовується в епідеміології, щоб прослідкувати перенесення наукових ідей поміж академічними центрами. Як пояснює керівник групи Еллісон Морґан із Університету Колорадо, що у Boulder, симуляції продемонстрували, що ідеї, які виникають у інституціях з високим престижем, є значно заразнішими, аніж їхні нічим не гірші відповідники, що народжуються у менш відомих осередках.
«Це означає, що місце походження ідей впливає на їх поширення, якщо погоджуємося, що їхня якість є однаковою» – додає Аарон Клоусет, співавтор праці, котрий також із Boulder.
Саймон ДеДео, професор соціології і наук про рішення у Carnegie Mellon University, котрий не брав участі у дослідженнях, вважає, що це не лише нечесно, але й „викриває значну слабість нашого способу управління наукою». Існує значна кількість досконало підготованих спеціалістів, котрі все ж не потрапляють до інституцій з найвищим реноме. «У них є чимало дуже добрих ідей, котрі, як бачимо, десь губляться – визнає ДеДео. – Тож наші знання, наш науковий прогрес зазнають втрат».
Дослідники з Колорадо проаналізували доступні базу даних про дослідників, які працюють на відділеннях інформатики північноамериканських вишів, і базу даних, де містяться їхні публікації. Розпочали з відслідковування, яким шляхом появились п’ять великих ідей в інформації. І виявили, що трохи частіше, ніж у кожному третьому випадку процес був пов’язаний із працевлаштуванням нового наукового працівника, при чому у 81% випадків перехід відбувався з вишу із більшим престижем, до такого, який оцінювали нижче.
Потім група провела симуляцію із поширенням ідей за допомогою моделі заразних хворіб і прийшла до висновку, що розмір «епідемії» ідей (вимірюваний у кількості інституцій, які після народження тих публікували результати, пов’язаних з ними досліджень) залежав від позиції наукового осередку, який був джерелом даної ідеї. Сформульовані групою висновки були опубліковані онлайн у жовтні минулого року в EPJ Data Science.
Як пояснює Клоусет, «досить багато хороших ідей появляються в університетах, які відносять до групи середняків». ДеДео підтверджує цю думку і визнає, що багато цікавого відбувається в осередках, які не відносяться до тих із високим реноме. «У них можна багато-чого навчитися і часто це є речі, яких інші не знають, оскільки взагалі не звертають на них уваги».
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
