By Розвиток суспільства великою мірою залежить від наукового прогресу. Та оскільки людина цілком вільна у своїх думках і діях, наукові здобутки можуть приносити як користь, так і шкоду. Тому відповідальність вченого перед суспільством є значно вищою, ніж у будь-якого пересічного громадянина.
Якби в людини був механізм неперервного зв’язку між совістю і розумом, то наука не могла б нікому нашкодити. Однак для Всесвіту свобода людини у своєму розвитку і вчинках настільки важлива, що іноді потужний науковий інтелект і доволі слабка совість зустрічаються в одному тілі.
Особливо багато вчених працювали на зло людству в СРСР. Зокрема в 1921 році в Москві була створена лабораторія з розробки отруйних речовин, що входила в структуру ОДПУ-НКВС. Найбільше нових методів вбивств “лабораторія смерті” розробила під керівництвом професора Григорія Майрановского. Докторська дисертація вченого “Біологічна активність продуктів взаємодії іприту з тканинами шкіри при поверхневих аплікаціях” також ґрунтувалась на муках людей. Ймовірно, Майрановський, як і кожен вчений, мав учнів і послідовників.
Якщо розробників передових озброєнь оборонного характеру на кшталт протиракетних комплексів ще можна зрозуміти, адже вони працюють для захисту своєї країни, то чим керувалися винахідники новітніх отруйних речовин чи бактеріологічної зброї? Можливо, такі горе-вчені виховувалися за іншими ментальними цінностями, де немає поваги до людського життя?
Після винайдення атомної зброї світова спільнота критикувала вчених, що займались ядерними розробками. Однак фізики Е. Фермі, А. Айнштайн, Р. Оппенгеймер і Л. Сілард були стривожені подіями в Європі, коли гітлерівська Німеччина блискавично захоплювала країни. Вчені написали листа президенту США Франкліну Рузвельту, запропонувавши розробити надпотужну зброю, здатну зупинити Гітлера. Якби не атомна бомба, то невідомо, скільки б ще мільйонів життів забрала війна.
Взірцем вченого з геніальним розумом і моральними чеснотами є Нікола Тесла. Всі свої розробки науковець хотів віддати людству, але коли зрозумів, що їх можна використовувати також як надпотужну зброю, частково знищив свої технології.
Високоморальним дослідником був й Андрій Сахаров. Як “батько” радянської водневої бомби він усвідомлював відповідальність учених за майбутнє людства, тому останні десятиліття свого життя присвятив боротьбі за права людини й мирні методи вирішення конфліктів. За свої прагнення у 1975 році Сахаров здобув Нобелівську премію миру.
В Україні також були вчені, що працювали заради суспільного добра, зокрема професор Михайло Курик. Коли Україну спіткала Чорнобильська трагедія, він зі своїми колегами з Інституту фізики НАН України започаткував Український інститут екології людини. Згодом заклад розробив унікальні методи ендоекологічної профілактики, які суттєво зменшили негативні наслідки радіоактивного забруднення. Професор Курик також створив програму “Екологічна освітня установа”, що здатна захистити здоров’я дітей при будь-якій екологічній катастрофі.
Нині успішні вчені й винахідники також розуміють свою відповідальність перед людством. Цьогоріч у липні в Стокгольмі на Міжнародній конференції з питань штучного інтелекту понад 2400 науковців з усього світу, зокрема й Ілон Маск, підписали договір, що передбачає відмову від розробки зброї з штучним інтелектом. Отже, надія на мирне майбутнє для світу таки існує.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
